. Економічна теорія вперше виникає в античному суспільстві, мала назву – економія (наука про домогосподарство). Це визначення запропонував Ксемофон. В окрему галузь економічна наука виділилась у XVII—XVІІІ ст. У 1615 р. французький економіст А. Монкретьєн опублікував працю "Трактат політичної економії". З цього часу економічна наука розвивалась під назвою "політична економія".
ТЕЧІЇ: 1)Меркантилізм 16-17 ст в 1615 р Антуан де Монкретьєн опублікував трактат політичної економії, що дав назву майбутній науці. Термін політ економія означає в буквальному сенсі – запаси суспільного господарюванняю Мета: пошуки джерел буржуазного багатства. Об’єкт: капіталістична торгівля. Предмет: рух грошей і товарів між окремими сторонами.
2)Класична політ економія. Класична школа політекономії - слово "класична" означає "наукова". Цей напрям розвивався до першої половини ХІХ століття. Засновники Уільям Петті, Кернет, Тюрго. Досягненням класичної політичної економії є те, що вона: зосередила увагу на аналізі відносин у сфері виробництва, включивши до неї всі галузі матеріального виробництва, та на вивченні її об'єктивних закономірностей; започаткувала теорію трудової вартості, згідно якої людська діяльність є єдиним джерелом вартості. Їх класичний напрям побудований на теорії трудової вартості. Вона вважає джерелом доходів експлуатацію найманих робітників, досліджує механізм відтворення суспільного капіталу. Представники цієї школи виступають за обмеження вмішування держави в економіку, за свободу торгівлі, намагаються пояснювати закони, які управляють економічними явищами.
3)Фізіократи. Фізіократи - походить від слів "Фізіс" - природа, "Кратос" - влада. Представниками школи були Ф.Кене і Ж.Тюрго (18 ст.). Вони першими перенесли дослідження про походження прибуткового продукту із сфери обороту в сферу виробництва, зокрема в землеробство. Земля, на їхню думку, була найвищою цінністю, яка приносить прибуток. Промисловість, транспорт, торгівля визначалися як "безплідні" галузі.
4)Марксиська політ економія. Представники Карл Маркс, Енгельс. Виділили поняття середньої вартості товару.
Основою всього є капітал. Значення теорії марксизму полягає в наступному: марксизм розкрив, що основу розвитку суспільства складає матеріальне виробництво, а праця лежить в основі виникнення економічних відносин. Основними досягненнями даної теорії є тє, що марксизм: довів до рівня наукової теорії ідеї класиків політичної економії про двоїстий характер праці (споживної вартості і вартості, абстрактної і конкретної праці); в теорії вартості виділив обмін як істотну умову визначення вартості товару, перетворення продукту праці на товар.
5)Історична школа або школа Маржиналізм. Виник в Німеччині. Основою маржиналізму є теорія граничної корисності, згідно з якою ринкова ціна товару визначається не суспільно необхідними витратами праці, а ступенем насичення потреби у ньому, корисністю останньої одиниці запасу певного виду товарів.
НАПРЯМИ. У сучасних умовах виділяються такі основні течії:
Економічний лібералізм (теорія економічної свободи). Його представники виступають проти втручання держави в економіку, природним регулятором вважають ринок.
Економічний дирижизм. Представники цього напряму вказують на важливість регулювання економіки державою. Вони допускають націоналізацію та утворення державного сектора, державне фінансування, планування економіки та адміністративний контроль над кредитом, цінами та заробітною платою.
Неолібералізм. Його представники намагаються обґрунтувати необхідність поєднання державного регулювання економіки і вільної конкуренції.
Кейнсіанство — один із провідних напрямів економічної думки, який обґрунтовує необхідність втручання держави в економіку. Він сформувався в 30-х роках XX ст. Головним його представником е англійський економіст Дж. Кейнс. У 1936 р. він опублікував монографію "Загальна теорія зайнятості, процента і грошей".
Неокласицизм. Узяв на себе функцію захищати капіталізм від марксизму. Його представники роблять спробу сформулювати закономірності оптимального режиму господарювання економічних одиниць в умовах вільної конкуренції.
