Про рівень правової культури українського народу промовисто свідчать створені впродовж його багатовікової F"історіїHYPERLINK "http://ua-referat.com/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F" юридичні пам'ятки, багато з яких сьогодні широко відомі в усьому світі. Ці правові документи створювалися в різні історичні епохи і з різними політичними намірами; їх життєспроможність і вплив на українське життя суттєво відрізнялися, але за всіх обставин кожний із них посідає своє, лише йому притаманне місце в історії українського права, є невіддільною частиною національної правової спадщини. Звичаєве право. звичаєве право стало допоміжним джерелом, до якого зверталися в разі відсутності відповідних норм у законодавстві. Звичаєве право вважалося «давниною», «справді народним правом» і традиційно протиставлялося «новині», законодавству, нав'язаному значною мірою іноземними володарями. Зокрема, майже виключно на звичаєвому праві Грунтувалося судочинство Запорозької Січі. А в часи Гетьманщини збереження «давніх прав», у тому числі й звичаєвого права, розглядалося як важлива гарантія відносної автономії України у складі Російської імперії.
Руська Правда. Славнозвісна «Руська Правда» — найвідоміша збірка давньоруського права, яка мала величезне значення для подальшого розвитку українського, російського, білоруського, а почасти й литовського права. Нині відомо понад сто списків цієї пам'ятки, які більшість дослідників поділяють на три редакції: Коротку, Поширену і Скорочену.
Литовські статути %96"магдебурзьке право в Україні.. Це був класичний кодекс феодального права, що всебічно регулював найважливіші суспільні відносини того історичного періоду, містив норми практично всіх галузей права. Статут не лише захищав інтереси можновладців, а й закріплював ряд прогресивних положень. Він, зокрема, проголосив єдність права для всіх громадян (хоча воно й не було рівним для всіх), декларував обмеження влади монарха законом, відмежування судової влади від адміністрації, пріоритет писаного права тощо. Були проголошені недопустимість арешту без законних підстав і F"покарання без суду, право на розгляд справи неупередженим судом, а також право на адвокатську допомогу, в тому числі і для осіб, які не здатні її оплатити. %BE"магдебурзьке право — феодальне міське право, за яким міста звільнялися від F"управління і суду феодалів.. У ньому закріплювалися права купців, міщан і ремісників, порядок виборів і %97"функції органів міського самоуправління, цивільного, кримінального та процесуального права. Діставши магдебурзьке право, %BE"місто переставало бути придатком феодального замку, а його мешканці вважалися формально вільними людьми, отримували ряд пільг і привілеїв. Запровадження магдебурзького права у деяких містах спершу викликало опір українського населення, оскільки супроводжувалося посиленням іноземної експансії, обмеженням прав некатолицького населення, але згодом ця суперечність зникла.
«Березневі статті» Богдана Хмельницького. Одним із найважливіших правових документів в історії України були так звані «Березневі статті», що юридично закріпили рішення Переяславської Ради і визначили відносно автономне політичне й правове становище України у складі Російської держави.
Конституція Пилипа Орлика. Конституція Пилипа Орлика складалася зі вступу і 16 статей. Проте реальної сили на території України вона так і не набула й назавжди лишилася в історії тільки як оригінальна правова пам'ятка, своєрідна юридична платформа «мазепинського руху».
