Роман-міф - це епічний твір значного обсягу (роман), в якому використані особливості міфічного світобачення вільне повернення від історичного (лінійного) до міфічного (циклічного) часу,сміливе поєднання реального і ірреалльного (елементи "магічного реалізму"). Для роману-міфу характерна ситуація, коли в сучасних явищах прозирає минуле і майбутнє.
«Сто років самотності». Спочатку р-н мав мати назву «Дім». Тема - історія шести поколінь роду Буендіа (в алегоричному сенсі — історія розвитку свідомості людства від жадібного пізнання світу до перенасичення ним і відчуження від нього).
У романі 3 виміри часу: - соціально-історичний (охопл. близько 140 р. життя Латинської Америки); - культурно-історичний (бл. 400рр.; культура індіанців, європейців, африканців); - міфологічний (охопл. всю історію людства). У романі про події розповідається так, ніби вони відбувають одночасно - посеред миті, що спинилася. Час рухається за принципом спіралі, що згортається. У романі міфологічний часо-простір. Дія відбувається ніби поза часом і простором. Проблематика «Сто років самотності»: самотність, відповідальність за свій вибір, роз’єднаність і солідарність, історична пам’ять, батьки й діти, кохання, сім’я; інцест, вбивство. З Мелькіадесом пов'язаний мотив - перетинання кордонів між життям і смертю.
Ідея · Заклик до гуманізму, працелюбності, любові до землі, моральної чистоти. · Утвердження думки про те, що не самотність, роз’єднаність, а солідарність урятує людство. · Відповідальність людини за свої вчинки, дії, вибір і перед сучасним йому суспільством, і перед майбутніми поколіннями. · Необхідність думати про наслідки неконтрольованого біологічного потягу. · Засудження жорстокості, воєн, ворожнечі, історичного безпам’ятства.
Маркес створює не характери, а певні історичні типи людини. 1. Засновники роду Буендіа (Хосе Аркадіо, Урсула - нагадують людей епохи Ренесансу).2. Діти (Ауреліано - людина епохи Романтизму). 3. Люди епохи Модернізму (Ауреліано Всевілоні).
Складна жанрова природа. Письменник має спиратися на весь попередній шлях розвитку літератури; міфи; фольклорні жанри; л-ру античності; античний, середньовічний, героїчний епос; жанри середньовічної карнавальної культури. Все це синтезується, об'єднується і створює роман-міф. Літературні орієнтири: Софокл, Рабле, Біблія (особливо Старий Заповіт). Звертається до щоденників Христофора Колумба.
