В «Анні Кареніній» Толстий неодноразово використовує прийом внутрішнього монологу, хаотичних спостережень, вражень від навколишнього світу та думок героїні. У «Анні Кареніній» сюжет і фабула не збігаються. Принцип концентричного розташування сюжетних кіл − характерна для Толстого форма виявлення внутрішньої єдності «широкого і вільного роману». Глави роману розташовані циклами, між якими існує тісний зв'язок і в тематичному, і в сюжетному планах. Кожна частина роману має свій «вузол ідеї». Опорними пунктами композиції є сюжетно-тематичні центри, які послідовно змінюють один одного.
Роман «Анна Кареніна» – це одний з найбільших творів російської літератури. У романі об’єднані риси, характерні декільком видам романної творчості. В першу чергу твір можна охарактеризувати як сімейний роман. У центрі сюжету життя і доля кількох сімей. Сімейні стосунки та конфлікти висунуті на перший план твору. У той же час через історію сімейних відносин описується безліч соціальних і суспільних процесів, а долі героїв розкривають їх внутрішній світ, розвиток їх особистості. Тому роман може характеризуватися і як психологічний і соціальний. Всі верстви органічно вписуються в канву сюжету. Така багатоплановість також показує риси роману-епопеї, характерні і іншим твори Льва Толстого.
Роман просякнутий духом свого часу. Читач потрапляє на бали та світські салони, знайомиться зі справами високопоставлених осіб і чиновників, зустрічає ідеї та питання, що хвилювали суспільство. У романі також описується життя простих селян і робітників.
Роман побудований на двох основних лініях – викриття світського і буржуазного життя і культури суспільства того часу (розкритої через історію Анни, Кареніна і Вронського) а також зображення патріархально – садибного укладу життя (історія Левіна і Кіті).
Головною ідеєю роману стала «думка сімейна». На прикладах доль своїх героїв Толстой показує приклади щастя і нещастя в сім’ї та шлюбі. Проблематика твору:
- питання про шлюб;
- любов;
- сім’ю.
Все це розглядається у зв’язку з найрізноманітнішими сторонами сучасної героям дійсності, часу, коли на зміну політичним і моральним основам кріпосницького ладу прийшли нові, буржуазні.
І все ж в першу чергу роман захоплює своїм сюжетом, історією драматичної любові Анни і Вронського, чистою і романтичною любов’ю Левіна і Кіті. Толстой тонко і точно описує нам характери героїв. По ходу твору кожен персонаж не тільки розкриває свій характер, але й змінюється, розвивається. Автор підносить читачеві безліч своєрідних засобів і прийомів, таких як:
- «внутрішній монолог»;
- «психологічний коментар».
З їх допомогою вдається з особливою глибиною розкрити внутрішній світ героїв.
Тема роману – це не тільки сімейні відносини, але і безліч громадських, соціальних і філософських питань. Роман «Анна Кареніна» давно визнаний класикою російської літератури. Великий автор зумів поєднати в романі безліч доль, зберігши при цьому композиційну та художню цілісність, з тонкістю вправного психолога передати драматизм доль героїв, їхніх переживань і конфліктів.
