Федір Достоєвський — видатний російський мислитель-гуманіст, творчість якого пройнята почуттям любові до людини і невимовного болю за неї. Творчість Достоєвського і Толстого стала вершиною не лише російського, а і всесвітнього реалізму. Вони збагатили всесвітню літературу (зокрема і насамперед жанр роману) вже самим поглядом на одвічні проблеми людства: визнання-невизнання окремою особистістю суспільних законів і норм, право "переступити" через ці закони та норми ("Злочин і кара"); баченням проблем війни і миру, війни й народу, "думки народної" ("Війна і мир"); проблеми сім'ї, "думки сімейної" ("Анна Кареніна"). Одним з найвідоміших його творів є «Злочин та кара». "Злочин і кара" - твір про петербурзьку бідноту. У романі письменник докладно описує розкол в душі головного героя, болісну боротьбу добра і зла. Тему душевного розладу підкреслює у творі вже говорить саме прізвище головного героя - Раскольников. Ф.М. Достоєвського турбувала соціальна нерівність різних верств суспільства. Він показує, що бідність в першу чергу штовхає людей на злочин. Задум «Ідіота» виростає з задуму «Злочину і кари». Раскольников втратив віру і він захотів «переступити» через моральний закон. На прикладі злочину людини нового покоління автор показує кризу російської свідомості XIX-го століття. Раскольников - цілком російська людина, «тип петербурзького періоду», але те, що відбувається в його душі - явище не особисте і не національне: в ній відбивається стан усього світу. Трагедія сучасного людства в повній силі розкривається в Росії, країні найбільших крайнощів і суперечностей. Ось чому романи-трагедії Достоєвського, незважаючи на всі їхні національну своєрідність, мають всесвітнє значення. Але в «Злочин і кару» криза свідомості концентрується в одній душі, яка випала з старого світопорядку. У «Ідіоті» - всі діючі особи втягнуті в цю кризу, все належать до такого світу.
Ще одним відомим твором є «Брати Карамазови». «Брати Карамазови» - підсумок, осмислення всього життя Достоєвського. Спогади дитинства тут з'єднані з роздумами та враженнями останніх років, а образи Дмитра, Івана і Олексія символізують три етапи духовного розвитку самого автора. Роман має складну, багатопланову структуру, його жанр важко піддається визначенню. Події відбуваються протягом двох тижнів, але в цей короткий час вміщається стільки історій, суперечок, конфліктів, ідейних зіткнень, що вистачило б на кілька творів детективної, філософської та сімейно-побутової драми. У романі представлені три покоління: батьки, діти і «хлопчики» - однокласники Іллюші. Це нова, молода Росія. Не дарма «Брати Карамазови» закінчуються сценою, де 12 хлопчиків, зібравшись навколо Альоші, дають клятву служити добру. Отже, протягом свого творчого шляху Достоєвський не припиняв думати над головною, на його думку, проблемою людства - подолання гордості, основного джерела роз'єднання людей.
