Хоча історія реалізму як художнього методу розпочалася ще в добу Відродження, відсутність чіткої естетичної програми тривалий час не давала йому змоги оформитися в окремий напрям культурного життя, і лише в другій половині XIX ст. він поступово завоював міцні позиції в літературі, образотворчому мистецтві, театрі, почасти в музиці. Реалізм становився поступово. Спочатку він був тісно пов'язаний з романтизмом. Показові щодо цього "Шагренева шкіра" О. Бальзака, Ф. Стендаля «Червоне та чорне».
Складний шлях до реалізму пройшов славетний німецький поет Генріх Гейне (1797—1856 pp.). У його ліричній "Книзі пісень" змальовані почуття типово романтичного героя, який страждає від неподіленого кохання. Для з'ясування тонких нюансів любовного почуття поет широко використав співучі інтонації німецьких народних пісень. В збірці "Сучасні вірші" він ствердив реалізм у німецькій поезії, звертаючись до реальних соціальних проблем. Шарль Бодлер — попередник цілого напрямку в літературі і мистецтві, що одержало назву "декаданс". Він першим відчув прихід кризи в духовній культурі кінця XIX — початку XX століття і розповів про це своїм сучасникам. Говним надбання стала збірка «Квіти зла». Вона вражала читача своєю нестримною відвертістю, що не зупинялася ні перед чим. Так, наприклад, У вірші "Альбатрос" Бодлер порівнює поетів з гордими птахами океану, що ширяють "под угрозой, в урагане над праздной толпой". Такі вірші, як "Падло", "Танок смерті", звучать як виклик суспільству і його моралі. На сторінках "Квітів зла" ми бачимо поета, жорстокого без міри, із шаленою уявою і непримиренною ворожнечею до усього, що його оточує. Образ "широкоплечих атлетів з народу" був головним мотивом творчості видатного американського поета Волта Вітмена, який вбачав поезію не лише в коханні, дружбі, природі, а й у машинах, механізмах, залізницях, промислових містах та ін. В.Вітмен мріяв про справжню рівність і свободу людей. Його головна книга «Листя трави». Ідея збірки - вічне торжество людини. У людині й природі автор бачить прагнення до гармонії. Тематика творів: теми життя і смерті, пошуку людиною самого себе, рівність і однаковість людей, доля індіанців, зображення американської дійсності, піднесення розвитку людини до рівня Бога, взаємозв'язок людини і природи. Автор бачить своє завдання в оспівуванні як окремої особистості, так і багатьох людей, через власне "я". Вітмен проходить до узагальнення, оспівуючи себе, оспівує кожного з людей. Тема збірки - це сам Вітмен, людина-поет, людина взагалі та світ навколо неї, зображення життя у всіх його проявах. Одним з перших серед поетів нового часу Вітмен використовував верлібр - вільний вірш. Найпопулярніші вірші «О, капітане», поема «Пісня про себе».
