1. Історія створення. Роман був написаний у 1830-х роках на основі реальних фактів, коли Стендаль прочитав ґрунтовний звіт про справу Антуана Берте в «Судовій газеті». 2. Тематика. На мою думку, тематикою твору є життя молодого та талановитого юнака, чиї чесноти не дуже співпадають з тим, що потребує від нього суспільство. Його кар’єра, цілі, та засоби, за допомогою яких він має добиватися цілей. «Співіснування» його приватного життя з його амбіціями. 3. Проблематика. Чесність, великодушність, що підносять головного героя над оточенням, вступають у протиріччя з тим, що диктує йому в існуючих обставинах честолюбство. 4. Основні художні образи та їх внутрішні зв’язки. Головними художніми образами є Жульєн Сорель, та два його найбільших кохання - пані де Реналь та Матильда де Ла-Моль. Пані де Реналь, якщо дивитися з точки зору «амбіційного Жульєена», являла собою лише перший єтап у його «великій карьєрі», його перші перемоги. Матильда де Ла-Моль, знову ж таки для «амбіційного» Жульєна, була дуже важливою сходинкою до життя, про яке Жульєн завжди мріяв. Але Сорель був не лише амбіційним, розумним та винахідливи, він був також чутливим та чесним. Пані де Реналь не залишилися для нього лише першим карьерним етапом. Вона уособлює собою просте людське щастя, яке було доступне Сорелю на нетривалий проміжок часу, але Жульєн втратив це, тому що вважав що вона знаходиться у класі людей, проти яких він веде боротьбу. Матильда де Ле-Моль також кохала Жульена, але це було скоріше кохання-протест. Матильда робить виклик нудному суспільству у якому має все, але яке вона щиро зневажає. 5. Символічність назви. червоне – жага, любов, пристрасть; чорне – символ зла, жалоби, смерті; червоне – символ гільйотини, агресії, колір крові; чорне – колір повсякденного одягу Жульєна; червоне – душевна чистота та щирість Жульєна Сореля; чорне – його честолюбство та холодний розрахунок; червоне – колір мундира військовика армії Наполеона;
«Пані Боварі». В основу роману «Пані Боварі» лягла реальна історія сімейства Деламар, розказана Флоберу іншому – поетом і драматургом Луї Буйле. Ежен Деламар – посередній лікар з глухої французької провінції, одружений на початку на вдові, а потім на молодій дівчині – став прототипом Шарля Боварі. Його друга дружина – Дельфіна Кутюр’є – знемагаюча від міщанської нудьги, витрачати всі гроші на дорогі вбрання і коханців і покінчила життя самогубством – лягла в основу художнього образу Емми Руо / Боварі. При цьому Флобер завжди підкреслював, що його роман далекий від документального переказу реальній історії і часи навіть говорив про те, що у пані Боварі немає прототипу, а якщо і є, то їм є сам письменник. Тож, Творчість Стендаля зіграла важливу роль у розвитку французької літератури. Вона стала початком нового періоду - класичного реалізму.
