Реалістичні повісті "Ґобсек", "Шагренева шкіра", "Ежені Гранде", які включено до збірки "Етюди приватного життя", поклали початок одному великому творові. 1834 року Бальзак дійшов думки, щоб об'єднати всі написані ним твори, а назву циклу — "Людська комедія".
Історичні межі творчості Оноре де Бальзака — цё кінець Реставрації та, головним чином, період липневої монархії (1830—1848). У "Людській комедії" Бальзак показав, як буржуазні відносини проникають скрізь, як об'єктом купівлі-продажу стають совість, людська гідність. Це історія соціальних характерів буржуазного суспільства.
"Етюди та звичаї приватного (провінційного, паризького, політичного, воєнного, сільського) життя", "Філософські епізоди", "Аналітичні етюди" — на такі три групи поділяється "Людська комедія". Для всіх дійових осіб цього твору спільним є жага до збагачення. Проблеми героїв — це фінансові афери, спекуляція, банкрутство, боротьба між нащадками за спадщину...Гроші розпоряджаються долями людей (а дійових осіб у творі понад дві тисячі), їхнім життям, стають свідками їх ганьби.
Твір Бальзака є унікальним явищем в літературі, бо й до цього часу літературознавці ще не визначили остаточно, до якого жанру належить "Людська комедія" — чи то епопея, чи то цикл романів.
У структурі "Людської комедії" повість "Гобсек" займає місце сцен приватного життя у "Етюдах про звичаї". Вона складається з трьох історій: перша - історія адвоката Дервіля, який хоче допомогти Каміллі вийти заміж за молодого графа де Реста, друга - розповідь про життя Гобсека, третя - історія родини де Ресто (графиня де Ресто віддала всі свої гроші коханцеві Максиму де Траю і тепер, щоб забезпечити своїх молодших дітей, йде на злочин. За жанром «Гобсек» — соціально-побутова та не меншою мірою — філософська повість. У ній, як і в інших творах письменника, домінують елементи реалістичного стилю, проте відчутні й романтичні впливи. Головний герой, образ якого змальований з великою майстерністю, із самого початку не
У 1831 р. Бальзак опублікував роман «Шагренева шкіра», який «мав сформулювати сучасність, наше життя, наш егоїзм». Головна тема твору — тема талановитої, але бідної молодої людини, яка втратила мрії юності у зіткненні з егоїстичним і бездуховним буржуазним суспільством. Уже в цій книзі була окреслена головна риса творчості письменника — фантастичні образи не суперечили реалістичному відображенню дійсності, а, навпаки, надавали особливої інтриги та філософських узагальнень розповіді.
У романі розкрито дві системи буття: життя, повне насолод і пристрастей, яке призвело до знищення людини, і життя аскетичне, єдиним задоволенням якого були знання і потенційна могутність.
