Французький романтизм сформувався пізніше, ніж англійський і німецький. Статус загальнонаціонального явища він набув лише у 20-х рр. ХІХ ст. Каталізатором розвитку романтизму завжди ставав розвиток буржуазних настроїв у суспільстві. На заміну феодальним, релігійним цінностям прийшли цінності інші.
Корифеї французького романтизму Віктор Гюґо і Жорж Санд будуть постійно виступати як політичні і соціальні художники, створять жанр соціального роману. Хоча на пізньому етапі розвитку саме французький романтизм зробить ґрунт для виникнення напрямку “мистецтва заради мистецтва” (Бодлер, Леконт де Ліль, Флобер, Ґотьє), який в свою чергу виступить живильним середовищем для розвитку новітніх напрямків в поезії.
Роман «Рене» був величезним натхненням для молодих Романтиків, які вважали вираз «Хвороба століття» досконалим для вираження того, що відчувало їхнє покоління.
Однією із провідних тем Мюссе є тема "хвороби віку" в основі якої лежить специфічний умонастрій, породжений суспільно-історичними обставинами, "обманом історії", жертвою якого відчув себе поет, виступаючи речником покоління. Цьому поколінню "синів імперії і внуків революції" важко було звикнути до прози буржуазного суспільства після грандіозної бурі великої революції і наполеонівської епохи, які глибоко сколихнули всі людські пристрасті. На цьому грунті й виникла "хвороба віку" — хвороба розчарування, безнадії і заперечення, споріднена з байронівською "світовою скорботою".
Найповніший вияв тема "хвороби віку" отримала в романі "Сповідь сина віку". Як показали французькі дослідники, цей твір значною мірою автобіографічний, в основі його — духовний і душевний досвід Мюссе, це його сповідь, якій він, однак, прагнув надати надособистісного змісту.
Головна тема роману "Собор Паризької Богоматері" — тема народу і народної непокори. Ми бачимо Париж бідних, знедолених, принижених.
У романі колоритно зображено своєрідні звичаї, традиції, побут французького Середньовіччя, розкрито історичну специфіку епохи.
Роман В. Гюго є багатопроблемним. Серед найважливіших проблем твору такі:
• історичний прогрес та соціальна справедливість, смертна кара;
• історична пам’ять, ставлення до пам’яток мистецтва;
• проблема кохання та ненависті;
• народження нової свідомості, підґрунтям якої є віра в добро і любов, віра в Бога, вміння прощати.
