Літературна діяльність Мігеля почалася доволі пізно, коли йому було 38 років. Після першої новели «Галатея» (1585 рік) він написав чимало драматичних творів, які користувалися невеликим успіхом.
Тож заради насущного хліба майбутній автор «Дон Кіхота» змушений поступити на інтендантську службу; Та ці обов'язки приносять йому самі невдачі, він навіть потрапляє під суд і якийсь час сидить у в'язниці.
Проте він не припиняє своєї письменницької діяльності, спершу нічого не друкуючи. Особисті поневіряння фактично стають матеріалом для його майбутньої письменницької праці.
У 1603 році він з'являється в Вальядоліді, де займається дрібними приватними справами, що дають йому убогий заробіток, а в 1604 році виходить в світ перша частина роману «Хитромудрий ідальго Дон Кіхот Ламанчський», що мала величезний успіх в Іспанії (за кілька тижнів розійшлося перше видання і в тому ж році чотири наступних) і за кордоном (переклади багатьма мовами). Друга частина роману була написана тільки через 10 років, і в цьому проміжку публікується цілий ряд творів, що зміцнюють його письменницьку славу: другий за значимістю твір – «Повчальні новели» (1613), збірка «8 комедій і 8 інтермедій». Проте матеріальне становище автора не змінилося, лише посилилося вороже ставлення до нього, що виразилося в глузуваннях, наклепах, переслідуваннях.
Від цього часу й до самої смерті літературна діяльність Сервантеса не припинялася: в проміжку між 1604 і 1616 роками з'явилися друга частина «Дон Кіхота», всі новели, багато драматичних творів, поема «Подорож на Парнас» і роман «Мандри Персілеса і Сигізмунди», що був надрукований уже після смерті автора.
Майже на смертному одрі Сервантес не переставав працювати; за кілька днів до смерті він постригся в ченці. 22 квітня 1616 року він помер від набряку-набуханню головного мозку (за іншою версією від цукрового діабету).
“Дон Кіхот” аналіз Жанр: пародія на лицарські романи, авантюрний роман, побутовий роман, роман «великої дороги», філософський роман Конфлікт. Уявний світ – дійсність; ілюзія – реальність; благородні наміри – неможливість їхнього втілення Тема. Подорож Дон Кіхота зі своїм броненосцем Санчо Пансою шляхами Іспанії з метою захисту бідних і знедолених. Але допомога Дон Кіхота тільки шкодить в умовах тогочасної дійсності. Проблематика «Дон Кіхота» полягає в протиріччі між лицарськими ідеалами Дон Кіхота, і реальною дійсністю, яка зовсім не ідеальна. Композиція. Роман складається з двох частин. Частина перша надрукована в 1605 р., Частина друга — в 1615 році. У другій частині автор глибше розкриває характер свого персонажа, вона менше зосереджена на дії, а більше на роздумах та діалогах. Кількість персонажів – 660
Герой книги – бідний ідальго Алонсо Кіхана з таким захопленням читав лицарські романи, що збожеволів, вирішив стати мандрівним лицарем і відправився шукати пригод. Ім’я Дон Кіхот, яке обрав собі герой твору, походить від частини лицарського озброєння – набедренника.
Зброєносець Дон Кіхота, – недалекий мужичок з сусіднього села, якого він спокусив обіцянкою зробити губернатором одного з завойованих островів. Ім’я Санчо прийшло з приказки: «Там Санчо їде на своєму віслюку». Приказка підказала Сервантесу образ, прізвище «Панса» означає «черево» і вдало доповнює ім’я.
