48. Педагогіка співробітництва.

Навчання у співробітництві (cooperative learning) та навчання в малих групах використовувалось у світовій педагогіці досить давно. Власне, саме ідея навчання у співробітництві виникла у 20-х рр. ХХ ст. як елемент прагматичного підходу до освіти у філософії Дж. Дьюї.  

Ідея навчання у співробітництві розвивається та трансформується зусиллями педагогів багатьох країн світу, залишаючись гуманною (орієнтованою на людину) за своєю суттю. Автори методики навчання у співробітництві ґрунтуються на усвідомленні факту, що саме від кожного (від конкретної особистості) залежить успіх всієї групи, колег, власний успіх. Усвідомлення власної відповідальності сприяє досягненню колективного успіху. Практика свідчить, що навчання у співробітництві є більш цікавим та ефективним, і це стосується не лише засвоєння академічної інформації, а й інтелектуального (спільна творча діяльність, генерування ідей та пошук шляхів їх запровадження) та морального розвитку (доброзичливе ставлення до кожного члена групи, симпатія, зацікавленість в успіхах колег, готовність допомогти тощо) учасників навчального процесу.

Навчання у співробітництві розглядається як альтернатива традиційним методам та методикам (за рахунок запровадження особистісно-орієнтованих підходів). Саме завдяки впровадженню цієї технології підвищується рівень усвідомлення матеріалу, застосування його для розв’язання нових завдань.

На сучасному етапі розвитку системи освіти та педагогічної думки «Навчання у співробітництві» є інтегрованим компонентом розробленої та структурованої системи освіти.

Навчання у співробітництві (педагогіка співробітництва) – система навчання яка ґрунтується на спільній діяльності вчителя та учнів, взаєморозумінні і гуманізмі, єдності інтересів і прагнень всіх учасників навчального процесу і має за мету особистісний розвиток школярів.

Головна ідея освітньої технології «Навчання у співробітництві» - учитися разом, а не лише виконувати щось разом.

Мета освітньої технології «Навчання у співробітництві» - оволодіння знаннями, уміннями, навичками кожним учнем на рівні, який відповідає індивідуальним особливостям його розвитку, у поєднанні з ефектом соціалізації, формуванням комунікативних умінь під час спільної творчої праці.

Основні завдання освітньої технології «Навчання у співробітництві»:

· навчити самостійно мислити, генерувати ідеї, доводити їх доцільність та правильність;

· навчити спілкуватися під час пізнавальної спільної та творчої діяльності;

· навчити працювати самостійно при постійній взаємодії в групі;

· навчити працювати у команді, виконуючи різні соціальні ролі;

· приймати колективні доцільні рішення;

· сприяти слухачам у набутті комунікативних навичок;

· навчити навчатися разом (у колективі, у групі);

· сформувати необхідність у взаємопідтримці, взаємодопомозі;

· сформувати почуття відповідальності за власні дії;

· розширити коло спілкування слухачів, їх світогляд;

· прищепити уміння користуватися дослідницькими прийомами, зокрема збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати, висувати різні гіпотези, робити висновки й узагальнення.

Основні ознаки освітньої технології «Навчання у співробітництві»:· єдність мети за завдань;· індивідуальна відповідальність;· рівність можливостей;· співробітництво (не змагання);· самостійна спільна діяльність;· взаємодопомога· оцінка зусиль кожного члена групи, спрямованих на досягнення мети;· педагогічне спілкування.

Основні принципи освітньої технології «Навчання у співробітництві»:· одне завдання на групу;· одна нагорода (заохочення) на групу;· розподіл ролей всередині групи.