Педагогічна підтримка - це спільне з вихованцем визначення його інтересів, цілей, можливостей та шляхів подолання перепон (проблем), які заважають йому зберігати людську гідність, досягати позитивних результатів у навчанні, праці, спілкуванні, способі життя.
Педагогічна підтримка спрямована на розвиток суб'єктного потенціалу дитини - її самосвідомості, самоорганізації, самовизначення. Змістом педагогічної підтримки є подолання перепон, які виникають у житті і віддаляють особистість від досягнення бажаного результату. Перепони можуть бути суб'єктивними: обмеженість інформації для самостійної дії; недостатні вольові, інтелектуальні, моральні зусилля особистості; невідповідність фізичного, психічного, комунікативного розвитку, знань, досвіду, способів діяльності; об'єктивними (соціальними): вчителі як носії існуючих програм, методів навчання і виховання, стилю спілкування з учнями; ставлення, ціннісні орієнтації сімї, друзів, групи ровесників тощо; матеріальними: обмежені фінансові можливості сім'ї, недостатня навчально-матеріальна база школи тощо. Всі ці групи перепон безпосередньо чи опосередковано стоять на шляху розвитку процесів самореалізації і самовизначення особистості.
Методи педагогічної підтримки поділяють на дві великі групи. Перша група методів забезпечує підтримку всіх вихованців, створює фон доброзичливості, взаєморозуміння, співробітництва. До неї відносять методи взаємної довіри, взаємного інформування, спільного планування уроків, виховних справ, рольові ігри, ігри-драматизації, схвалення досягнень групи, колективу та ін.
Друга група методів спрямована на індивідуально-особистісну підтримку. Вона передбачає діагностику індивідуального розвитку, вихованості, визначення особистісних проблем дітей, відстеження процесу індивідуального розвитку учня.
Особливу роль в індивідуальній підтримці вихователя відіграють ситуації успіху, ситуації підвищення статусу вихованця, ситуації значимості його особистих "внесків" у вирішення загальних завдань, створення умов для самореалізації особистості тощо.
|
№ 1 п/п |
Етапи діяльно-ті педагога |
Зміст етапу І |
Мета етапу |
Методи |
|
1 |
Діагностичний |
виявлення і фіксування факту наявності перепони (проблеми) |
Створення умов для усвідомлення учнем суті перепони (проблеми) |
Спільний ана-ліз, вербалізація проблеми вихованцем |
|
2 |
Пошуковий |
Спільний з учнем і пошук причин виникнення перепони, можливих наслідків її збереження чи подолання |
Прийняття учнем відповідальності за вирішення проблеми |
Спільне прогнозування, спільне моделювання життєвих ситуацій, обговорення переваг вибору, зробленого учнем |
|
3 |
Проектний |
Проектування дії педагога й учня щодо вирішення проблеми |
Складання плану вирішення проблеми, розподіл дій на добровільній основі |
Спільне проектування дій, метод альтернатив, метод ініціювання |
|
4 |
Діяльніший |
Самостійні дії вихованця |
Формування позиції стійкості чи відмови від обраного шляху |
Схвалення позиції, розхитування позиції |
|
5 |
Рефлексивний |
Спільне з учнем обговорення успіхів і невдач попередніх дій, констатація фактів вирішення чи не вирішення проблеми для її пере-формулювання |
Осмислення учнем і педагогом нових варіантів самовизначення |
Самоаналіз самооцінка, самокорекція |
У спільній діяльності педагог підтримує: кожний самостійний вислів, творчу ініціативу, шляхетний вчинок, пізнавальний інтерес; намагання подолати самого себе: свою боязкість, соромливість, заздрість до успіхів інших людей, недисциплінованість та інші недостойні прояви. Особливо важливо підгримувати волю учня, його здатність до саморегуляції.
З точки зору організації (технології) педагогічна підтримка може бути представлена етапами діяльності педагога з метою допомоги учням у вирішенні таких проблем: діагностичної, пошукової, проектно діяльнісної, рефлексивної. Наведена структура наближає педагога до розуміння своєї ролі у наданні педагогічної підтримки вихованцям, які обирають життєвий шлях.
