Серед книжок житійної літератури найвизначнішим і найулюбленішим у читаючої публіки був «Києво-Печерський патерик». Його укладено в другій половині ХІ — першій половині ХІІ ст. Довгий час поширювався в рукописах. Це збірник оповідань про заснування Печерського монастиря та про його перших діячів. Включає в себе відомості про анімістичні уявлення тих часів (анімізм — донаукове, містичне уявлення первісних людей, згідно з яким кожна річ має свого духа, душу; одухотворення сил і явищ природи), тобто про уявлення, коли своєрідно поєднувалися дохристиянські язичницькі вірування з християнськими, відомості про економічні, соціальні й культурні відносини в Київській Русі. В його основу покладено «Посланіє» колишнього Києво-Печерського ченця Симона, єпископа Владимирського і суздальського (помер у 1226 р.), до монаха Печерського монастиря Полікарпа (з додатком житій перших печерських монахів) і «Слово о созданії церкви Печерської», а також «Посланіє» Полікарпа до архімандрита Акіндіна й оповідання його про печерських ченців. Формування збірника в основному завершилося в ХV ст. Існує кілька редакцій «Патерика». Перше друковане видання його побачило світ 1661 р. (ініціатор — Інокентій Гізель). Тематика збірки. • Історія Києво-Печерського монастиря (реальні та легендарні сюжети). • Розповідь про діяльність засновників Лаври — Антонія і Феодосія. • Відомості з історії Київської Русі, зокрема Києва. Ідейне спрямування патерика: возвеличення православної віри; вшанування наших предків, їх патріотизму і миролюбності; відбиття високого рівня руської культури.
Основна думка «Києво-Печерський патерик» а) «Бог дбає про рід людський і дарує йому корисне, очікуючи нашого каяття; б) «Суд без милості тому, хто сам не творить милості». Жанр: оповідання. Проблематика «Києво-Печерський патерик»: • керівник і народ; • милосердя і користь; • гріх і покаяння; • добро і зло; • вічне і тимчасове.
Тема: розповідь про благодійну діяльність ченця Прохора, його намагання подолати зло — добром у складні для Київської Русі часи. Ідея: возвеличення щирості, доброти, милосердя (Прохор), засудження підступності, жадібності, заздрості, жаги до збагачення (торговці, князь Святополк).
