пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

8.Позитивізм і натуралізм у соціології. Органіцизм та еволюціонізм Г.Спенсера.

Позитивізм -провідний напрямок у соц..19 ст., програмні, методологічні й світоглядні установки якого були сформульовані й розроблені в працях Конта, Спенсера та ін. Головне устремління позитивізму відмова від умоглядних міркувань про суспільство, створення «позитивної» соціальної теорії, що повинна була стати настільки ж доказовою й загальнозначущою, як природно наукові теорії. Прагнув протиставити метод спостереження, порівняльний, історичний і, певною мірою, хоча й у меншому ступені, математичний методи. Характерними рисами раннього позитивізму були натуралізм, органіцизм, еволюціонізм і феноменалізм Позитивізм стверджував наявність незмінних законів функціонування й розвитку сусп-ва, які розглядалися як частина або як продовження природних законів і, поряд з останніми, трактувалися феноменолістично, тому що виключалася можливість пізнання причин і сутності соц. явищ. Соціальний натуралізм — теорія, сутність якої полягає у визнанні існування соціальної форми природи, поряд з фізичною природою і біологічною природою. Ця теорія випливає з ідеї природної цілісності світу. Відповідно до вказаної ідеї усе суще на світі поділяється на три природи — феномени фізичної природи, феномени біологічної природи, феномени соціальної природи (теорія трьох природ). Ідеї О. Конта одержали подальший розвиток у працях видатного англ. філософа та соціологаГерберта Спенсера (1820-1903). У соціології Г. Спенсера можна виділити основні елементи —еволюціонізм і органіцизм.Еволюція,за Г. Спенсером-це універсальнийпроцес, що пояснює зміни, як у природі, такі в суспільстві. Соціальна еволюція, на думку Г. Спенсера, характеризується переходом від простого суспільства до складного, а по суті, від військового суспільства до індустріального. Соціальна еволюція, з точки зору вченого, виражає єдність і боротьбу двох взаємозалежних процесів — соціальної диференціації та соціальної інтеграції.

Органіцизм та еволюціонізм Г. Спенсера.

Герберт Спенсер (1820-1903) - англійський соціолог. Спенсер представляв суспільство у вигляді організму, де існує певна система взаємодії людей. Системний характер суспільства не можна звести до дій окремого індивіда тому Спенсер розглядав елементи суспільної системи, складові її структуру. Цим елементам він відводив ролі біологічного організму: наприклад, землеробство і промисловість виконують функцію харчування, інститут торгівлі - функцію кровообігу, армія - це своєрідний шкірний покрив і т. Д. Ці системи знаходяться в складній взаємодії між собою. За ступенем впливу підсистем Г. Спенсер виділяє типи товариств.

Розвиток суспільства Спенсер бачить в боротьбі В процесі боротьби відбуваються інтеграція та нова диференціація соціальних інститутів, т. Е. В надрах самого суспільства закладено прагнення до розвитку, еволюції соціального життя. Спенсер ввів в категоріальний апарат соціології такі терміни як "система", "структура", виділив типи товариств і охарактеризував їх, дав оцінку соціальних інститутів.Вчення Г. Спенсера сприяло розвитку натуралістичних шкіл в соціології.

Розвиток натуралістичних шкіл остаточно відокремило релігію і соціологію, проте ототожнення соціальних процесів з біологічними і фізичними законами перешкоджало подальшому розвитку соціологічного знання.


18.05.2017; 14:08
хиты: 133
рейтинг:0
Общественные науки
социология
политическая социология
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь