Вибори – передбачена конституцією та законами форма прямого народовладдя, за якою шляхом голосування формуються представницькі органи державної влади та місцевого управління (самоврядування). Вибори можна класифікувати за різними критеріями:
1.За територіальною ознакою:
— загальнонаціональні (загальнодержавні) — проводяться на території всієї держави;
— місцеві (муніципальні) — вибори до органів місцевого самоврядування.
2.За часом проведення:
— чергові — проводяться в період завершення терміну повноважень виборного органу чи посади;
— позачергові (дострокові) — проводяться в разі дострокового припинення повноважень виборного органу чи посади;
— повторні — проводяться у випадку визнання виборів недійсними чи такими, що не відбулися;
— довибори — проводяться для заміщення посад, що з певних причин стали вакантними, для поповнення складу виборного органу за мажоритарної виборчої системи.
3.За об'єктом обрання:
— вибори до парламенту;
— вибори глави держави;
— вибори до органів місцевого самоврядування.
4.За правовими наслідками:
— дійсні — вибори, що проведені згідно з виборчим законодавством;
— недійсні — вибори, під час яких відбулися порушення, котрі вплинули на результати голосування.
Виборча система – це сукупність встановлених законом правил, принципів і критеріїв, за допомогою яких визначаються результати виборів представницьких органів. Вибір тієї чи іншої виборчої системи залежить від особливостей країни та стану розвитку політичної системи.
Виборчі системи:
- пропорційна (при пропорційній системі виборці голосують за партії, блоки партій чи по-іншому названі політичні сили. Від результатів голосування залежить те, скільки своїх представників матиме кожна політична сила в органі влади, що обирається: чим більше виборців проголосувало за політичну силу, тим більше представників цієї сили має бути в цьому органі);
- мажоритарна (при мажоритарній системі територія, на якій проживають виборці, поділяється на виборчі округи. Як правило, в кожному окрузі мають вибрати одного члена даного органу влади (в цьому випадку округи називаються одномандатними); хоча зрідка практикуються і багатомандатні округи при збереженні принципів мажоритарної системи. Виборці голосують за конкретних кандидатів, які балотуються в даному окрузі (як правило, заборонено кандидувати в кількох округах одночасно). Чим більшу підтримку виборців в окрузі отримає кандидат, тим більше в нього шансів стати членом даного органу влади. Орган влади, таким чином, складається з представників різних округів.);
- змішана
Системи вборів:
- мажоритарна система відносної більшості – при системі відносної більшості перемагає той з кандидатів, хто отримав найбільшу кількість «за» (США, Велика Британія, Канада, Індія);
- мажоритарна система абсолютної більшості – при цій системі обраним вважається лише той, хто набрав абсолютну більшість голосів «за», тобто більше половини від числа виборців, що голосували(Франція), іноді у формі альтернативного голосування (Австралія);
- пропорційна система (Ізраїль, більшість країн Західної Європи, деякі країни Південної Америки);
- система з додатковим членством (Німеччина);
- обмежене голосування (Японія).
