Пізнання реального політичного життя суспільства неможливо без глибокого вивчення політичної культури. Це пояснюється тим, що розвиток будь-якого суспільства, його складових елементів і, насамперед, людини, здійснюється під визначальним впливом культури.
Культура – це спосіб і результат людської діяльності, що відтворює особистісне і суспільне буття. Культурна людина це той, який вміє поводитися в суспільстві, знає його норми поведінки. Залежно від сфери суспільного життя і видів людської діяльності, виділяють основні види культури: економічну, соціальну, політичну і духовну, культуру мовлення, будівництва, поведінки. Цей поділ культури, не є єдиним критерієм класифікації культурної діяльності.
Політична культура – це система стійких позицій, установок, переконань, уявлень, цінностей, зразків поведінки у сфері взаємовідносин влади і громадян, які проявляються в діяльності учасників політичного процесу. Це система складається історично, є відносно стійкою, несе в собі досвід попередніх поколінь.
Політична культура має особливу структуру. До її основних компонентів відносяться:
1) знання про політику, знайомство з факторами політичного життя, інтерес до них;
2) оцінки політичних явищ, думки про те, якими мають бути владні структури і як вони повинні діяти;
3) емоційна сторона політичних позицій, як, наприклад, любов до Батьківщини, ненависть до ворогів та ін.
4) зразки політичної поведінки, якими руководствуютя люди, вирішуючи питання про те, як можна і як потрібно брати участь у політиці.
Значення політичної культури в політичній системі суспільства проявляється в її функціях. Найважливішими з них є наступні.
Визначальна функція політичної кульури – забезпечення реалізації загальнолюдських цінностей, а також національних та інших групових інтересів.
Інтегративна функція – полягає в досягненні на базі загальноприйнятих політико-культурних цінностей згоди в рамках існуючої політичної системи. Об’єднання громадян і влади для досягнення певної мети.
Комунікативна функція політичної культури – встановити зв’язок між учасниками політичного процесу, представити політичний досвід від покоління до покоління. Це створює умови для забезпечення соціального прогресу.
Нормативно-регулятивна функція – полягає у формуванні та закріпленні в суспільній свідомості необхідних політичних цінностей, установок, цілей, мотивів і норм поведінки.
Виховна функція – дає можливість сформувати особистість громадянина. Цю функцію ще називають функцією політичної соціалізації і спрямована вона на формування і розвиток особистості як суб’єкта політичних відносин на основі цінностей і норм, відповідно інтересів і цілей тих чи інших класів і соціальних груп.
Політична культура виконує також прогностичну функцію. Знання стану політичної культури соціальних верств і груп населення, притаманних їм ціннісних орієнтацій і оцінок політичного життя, діяльності органів влади, окремих партій та громадських організацій дозволяє передбачати можливі варіанти їх реакції і практичних дій у конкретних соціально-політичних умовах і ситуаціях.
Таким чином, політична культура виконує важливі функції в політичному житті суспільства, робить істотний вплив на формування і розвиток політичної організації суспільства, характер політичного режиму, виборчої системи, відносин між громадянами і владою, політичну поведінку людей.
