Роман Джерома Девіда Селінджера «Ловець у житі» з’явився на світ улітку 1951 року. Головним (центровим) героєм роману є шістнадцятилітній юнак Голден Колфілд, який у сповідальній манері розповідає історію, яка трапилася з ним у переддень Різдва. Образ Голдена – це образ молодої людини, яка перебуває в пошуках себе. Розповідь хлопця наче історія якоїсь хвороби, де занотовано щонайменші зміни його стану, як душевного, так і фізичного. Форма побудови розповіді, наративна структура тексту не є лінійною. В романі застосовано засіб ретроспекції, коли події не відбуваються, а згадуються головним героєм. Монолог часто обривається, акценти переходять на інші моменти, які випливають із пам’яті Голдена. Така «нервозність» його мови, коли він «бігає коридорами пам’яті» – то повертається в минуле, то забігає наперед – підкреслюють рух характеру, його самопошуку. Шлях, який проходить Колфілд, – це шлях від смерті до воскресіння. Історія Голдена жанрово нагадує житіє святих, де показано духовне переродження героя, його шлях від грішника до праведника.
