Його твори антивоєнної спрямованості перекладено 48 мовами світу. У коротенькому оповіданні «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» письменник відобразив війну очима пораненого солдата — учорашнього гімназиста. Його, пораненого, привозять до гімназії, названої ім’ям кайзера Вільгельма, де він навчався всього за три місяці до цього.
Новела Г. Белля є автобіографічною. Белль описав свою гімназію, в якій навчався. Вже тоді, штудіюючи «Майн кампф» Гітлера, діти розуміли, що їх навчають «не для життя, а для смерті».
Історія, яку розповів Белль, — лише одна дуже виразна сторінка про війну. Але, прочитавши її, думаєш про те, що краще було б, якби у житті не було війни і не було хлопчиків зі скаліченим життям. Це оповідання породжує ненависть до війни і бажання, щоб життя було мирним, у класах були парти і дошки, стояли погруддя відомих письменників і філософів. І шоб чиясь дитяча рука виводила різними шрифтами: «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»
Продовжує лінію антивоєнних творів письменника роман «Дім без
господаря» (1954). Закінчилась страхітлива війна, та її грізна тінь все
ще нависає над героями роману. Минуле з його війною та злочинами фашизму
полишило страшні сліди у долі кожного з них, а особливо у долі дітей. І
письменник закликає не забувати жахів війни, недавніх нелюдяних злочинів
фашизму. Це роман-звинувачення війни.
