Синтаксис – розділ граматики, який вивчає значення та будову словосполучень та речень. Речення – це сполучення слів або окреме слово, яке висловлює певну думку та граматично та інтонаційно оформлене як закінчена цілісність. Учням потрібно наголосити, що речення – це мінімальна інтонаційно і граматично оформлена й завершена одиниця мовного спілкування, завдяки якій оформлюється окрема, відносно закінчена думка. Речення з однією граматичною основою називається простим. Увага учнів зосереджується на засвоєнні таких синтаксичних понять: граматична основа, члени речення, однорідні члени речення, вставні слова, відокремлені члени речення, види речень (односкл\двоскладні, пошир\непошир, повні\неповні, ускладнені\неускл).
Ознайомлення учнів з односкладними і двоскладними реченнями передбачає засвоєння їх особливостей за складом граматичної будови: односкладні – наявний лише присудок чи підмет, а в двоскладних наявні обидва головні члени речення. Необхідно також донести до свідомості учнів те, що відсутність одного головного члена речення в односкладному реченні не впливає на розуміння смислу. У процесі вивчення називного речення слід звернути увагу на те, що називні реч можуть бути поширені такими другорядними членами, до яких можна поставити питання лише від підмета, бо присудка в них немає. Особливої уваги вимагає вивчення неповних речень, тому що учні часто помилково розуміють неповне речення як таке, що не містить у своєму складі якогось члена речення. Тому варто наголосити на головній ознаці, за якою виділяють неповні речення (відсутність у реченні того члена, що унеможливлює розуміння смислу без контексту або ситуацій спілкування).
Наявність у речення підмета і присудка – характерна ознака двоскладного речення. Варто звернути увагу під час вивчення головних членів речення на способи їх вираження не тільки одним словом, а й сполученням слів. Складним є питання визначення складеного дієслівного присудка. Для подолання цих труднощів бажано використовувати схеми, таблиці, алгоритми, синтаксичний аналіз.
Інтонація є обов*язковим елементом речення, тому вчитель постійно має працювати над розвитком в учнів уміння чути і відтворювати інтонація розпов, питального, спонукального речення., інтонація при перелічуванні, однорідних членах.
Для кращого засвоєння треба використовувати чітку ситему вправ і синтаксичний розбір простого речення за схемою:
- Розглянути аналізоване речення
- Визначити граматичну основу речення, встановити, що воно просте.
- Визначити тип речення за метою висловлювання (розп, пит., спонук)
- Визначити тип реч за інтонацією (оклич\неоклич)
- Визначити тип речення:
- За особливостями вираження головних членів: двоскладне, односкладне (означ-оособове, не означ-особове, узагал-особ, безособ, інфінітивне, номінативне)
- За наявністю чи відсутністю другорядних членів (пошир\непошир)
- За наявністю чи відсутністю всіх необхідних для розуміння смислу членів реч (повне, неповне(контекстуальне, ситуативне)
- За наявністю ускладлювальних конструкцій (ускладнене\неускладн)
- Розібрати конструкцію за членами речення, указати чим вони виражені
- Пояснити розділові знаки.