Навчання лексикології-порівняно нова галузь методики укр.. мови.Визначення мети,змісту і методів навчання лексикологічних понять та формування в учнів навчально-мовних лексичних умінь і навичок було і центрі уваги останніх сорока років.У наш час особлива увага надається практичній спрямованості навчання лексики,удосконаленню комунікативних умінь і навичок учнів на основі засвоєння лексикологічних понять,насамперед у процесі активної навчальної діяльності.
Засвоєння учнями лексичної системи укр..мови ґрунтується на теоретичних положеннях лексикології:
-слово-центральна одиниця мовлення;
-єдність лексичного і граматичного значень слова;
-семантчна єдність словоформ;
-слово-носій різних лексичних значень
Слово-середовище функціонування звуків і морфем,виразник граматичних категорій.Мета навчання лексикології полягає в засвоєнні учнями кількісного та якісного складу укр..лексикики,шляхів і джерел її збагачення,функціонування лексичних одиниць у різних стилях мовлення.
Значення вивчення лексикології:
-стимулює постійне збагачення словникового запасу
-сприяє формуванню ознак культури мовлення,насамперед точності,чистоти,виразності,різноманітності
-є передумовою якісного засвоєння мовних і мовленнєвознавчих понять,зокрема граматичних і стилістичних.
На вдосконалення мовлення спрямовані словникові вправи:лексичні,лексико-граматичні,лексико-стилістичні,лексико-орфографічні.Вправи з лексичної стилістики знайомлять учнів зі словами стилістично забарвленими й нейтральними,емоційно-експресивною лексикою,її функціями в текстах тих стилів,які можуть виражати підвищену виразність і емоційність.
