1. Підготовка до сприймання твору.
«Жодна література світу, скільки мені відомо, не має такого правдивого, дотепного, людяного, сонячного, хоч дещо й захмареного тугою за кращим життям, твору про трудяще селянство,.. як «Кайдашева сім’я» Нечуя. Тут усе виконує свою визначену автором роль, веде свою мистецьку партію, як інструмент у хорошому оркестрі чи хорі»,— писав Максим Рильський про повість І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я», з якою ми розпочинаємо знайомство на наступних уроках. І що дивно: минуло понад століття з часу написання твору, а ми разом з автором продовжуємо сміятися, читаючи про його знаменитих Кайдашів і знаходячи в них риси знайомих та свої власні. Над цим феноменом ми й спробуємо попрацювати.
2. Читання твору.
Повість Івана Нечуя-Левицького багато про що змушує задуматися читача. І перш за все над тим, чим же вимірюється сенс людського життя? Чи великими вчинками, чи дріб'язковими сварками, мізерними ситуаціями, дрібними інтересами? Чи робиться людина щасливішою через те, що зіпсувала і зробила нестерпним життя своїх близьких? Саме про ці проблеми з болем говорить український письменник. Він розкриває глибинні психологічні особливості людської душі, і тому значення його творчості не втрачається з роками, десятиліттями. Я думаю, що головне для нас — не перетворитися на Кайдашів, залишитися людьми люблячими, здатними на прощення і глибину почувань, і саме тому я раджу вам прочитати цей чудовий твір.
3. Словникова робота.
Соціально-побутова повість — це такий художній твір, в якому картини родинного життя й побуту героїв зображені на фоні якихось соціальних подій чи зв’язані з певними суспільними обставинами й пояснюються ними.
4. Бесіда за змістом прочитаного.
1. Як Нечуй-Левицький змальовує портрет старого Омелька Кайдаша у повісті: Густа тінь у воротях повітки, при ясному сонці, здавалась чорною. Ніби намальований на чорному полі картини, сидів Кайдаш у білій сорочці з широкими рукавами. Кайдаш стругав вісь. Широкі рукава закачались до ліктів; з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки. Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною.
2. Які кольори контрастують в портреті Омелька?
Очікувана відповідь: (чорний фон і білий одяг та бліде лице Кайдаша)
5. Використання елементів аналізу.
Жанр «Кайдашева сiм’я»: соціально-побутова повість (з елементами сатири і гумору) Тема «Кайдашева сiм’я»: змалювання побуту й психології українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва, з усіма його складнощами й суперечностями на прикладі однієї родини. Головна ідея «Кайдашева сiм’я»: засудження індивідуалізму егоїстичних натур і норм народної моралі, що є головними причинами духовної роз’єднаності в родині. Головна думка «Кайдашева сiм’я»: показ буденних ситуацій, у яких відбувається змізеріння людської душі, зумовлене постійною залежністю людей від матеріальних нестатків. Духовна роз’єднаність зумовлена відсутністю прагнення зрозуміти один одного. Це отруює життя і батьків, і їхніх синів та невісток.
6. Підсумкові заняття.
«Кайдашева сім’я» — один із найпопулярніших творів І. Нечуя-Левицького. У ньому митець не намагався показати українців дріб’язковими, сварливими, чим йому несправедливо дорікали окремі сучасники. Уважний читач зрозуміє, що родина Кайдашів – не типова модель селянської родини, адже вона викликає закономірний осуд односельців. У «Кайдашевій сім’ї» письменник заговорив не тільки про занепад високої ролі батька в суспільстві, не тільки викрив зло, яке оселилося в серці людини, а й попри сатиричність тексту, показав, на думку літературознавця Володимира Панченка, «людей, які не сміються», адже щирого сміху в повісті майже немає. Нечуй-Левицький сміється крізь сльози: він показує духовну деградацію і моральний занепад поневоленого народу, руйнування традиційних підвалин життя українського селянства.
7. Творчі усні та письмові роботи.
Підбиття підсумків
Інтерактивна вправа «Мікрофон».
• Продовжіть речення.
«Мені було смішно, коли …»
«Мені було сумно, коли …»
«Найбільше мене вразило …»
Домашнє завдання
Уміти виділяти основні епізоди, художні особливості, коментувати їх та висловлювати свої враження.
