пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

52.Сфоормуйте завдання для учнів як зацікавили б їх вивчати живопис

Шевченко – символ нації,  пророк, Месія і … людина. Людина, котра мислила, мріяла, ненавиділа, розчаровувалась, любила. Людина, котра, як і кожен із нас, мала право на власні емоції. 
. Наприклад, під час вивчення творчості Т.Г.Шевченка у старших класах доречно запропонувати їм підготувати творчі презентації «Т.Шевченко. Життєвий шлях», «Гайдамаки:  злочинці чи месники?», «У всякого своя доля…» Доцільно організувати конкурс виразного читання творів Шевченка з використанням анімації . Підготувати віртуальні екскурсії «Шляхами Кобзаря». Використовувати диски з прочитаними творами Шевченка, перегляд фільмів або фрагментів, записи телепередач. Цікаво буде прослухати твори Кобзаря у виконанні сучасних виконавців («Кому вниз»).
З учнями 9–х класів доцільно організувати й провести дослідження (літературознавчі, психологічні, філософські, тендерні тощо). Для цього необхідно об’єднати школярів у малі групи: «біографів», «істориків», «літературознавців», «шанувальників творчості», «етнографів» тощо, яким заздалегідь сформулювати теми й рекомендувати літературу для самостійного опрацювання.
Учням 9-х класів буде цікаво почути відомості про родовідне дерево Т.Г. Шевченка. Правнук поета письменник Дмитро Красицький та правнучка Людмила Красицька в газеті «Літературна Україна» опублікували повідомлення, побудовані, як свідчать автори, на маловідомих фактах, під назвою «Гілки Шевченкового родоводу». Красицькі розповідають про кирилівського хлопця Івана, який разом з іншими односельцями ще три століття тому подався на Січ і став козаком. Він служив у Читинському полку, воював під Очаковом, ходив на чайках по Дніпру, брав участь у битві під Жовтими Водами... Скінчивши мандрівне життя, Іван повернувся до Кирилівки, одружився і, як пишуть автори, «підробляв ремеслом, якого навчився ще на Запоріжжі, шив людям чоботи. І за це, за тодішнім звичаєм, одержав на селі прізвисько Швець». Так за родом заняття родина предків Тараса Григоровича отримала прізвище, якому судилося в дещо зміненому вигляді уславити не тільки рід, а й державу Україну на весь світ. Відомо також, що обидва діди Шевченка – Яким Бойко (з боку матері) та Іван Шевченко (Грушівський, Швець) – мають козацьке походження.
Розповідаючи про життєвий шлях Т.Г.Шевченка та умови формування його світогляду, група «біографів» може акцентувати увагу й на тому, що батько майбутнього поета був людиною розумною та письменною, «не з бідного й не з темного роду». Надзвичайне враження на хлопця справляла церковна книга Мінея, яку читали вдома по святах та довгими зимовими вечорами.
Окрім того, учням треба розповісти й про те, що живим утіленням давноминувшини був дід Тараса по батькові, колишній гайдамака, також письменний чоловік. Саме дідові розповіді й пісні про Коліївщину та запорозьке козацтво-лицарство були колисковою для допитливої дитини. Шевченкознавці припускають, що без спогадів діда, без його справжнього інтересу до колишнього героїчного минулого свого народу, навряд чи з’явилися б «Гайдамаки» і славетний «Кобзар» Тараса Шевченка
Групі «істориків» варто дослідити спогади сучасників про Шевченка та його епістолярій. Знаменно, що сучасники нерідко вбачали козака в ньому самому, відзначали в його вдачі риси, притаманні запорожцям. Учитель може допомогти цій групі дослідників, надавши таку інформацію: у листах приятелі та друзі часто називали Шевченка козаком, отаманом, гетьманом. На це звернули увагу в III відділі імператорської канцелярії. У протоколі допиту Т.Г.Шевченка 21 квітня 1847 року зафіксовано питання: «...почему в письмах своих они называли вас: первый – «Останній із Козаков», а второй – «Отамане наш»? Поет відповів, що не знає, чого його називають останнім із козаків, а що стосується звання «отаман», то, мовляв, йому його присвоїли учні Академії мистецтв, що він «был старше их летами». І тільки.
Насправді ж Шевченко був родом козак, а духом – запорожець, і це добре знали й відчували всі, хто спілкувався з ним. Як на духовного «отамана» чи, може, гетьмана дивилися на поета всі, кому небайдужою була доля України, всі, хто, як і великий Кобзар, мріяли бачити її вільною та незалежною.
Групі «шанувальників творчості Шевченка» можна запропонувати заздалегідь перечитати твори Кобзаря і простежити, у якому контексті вживається лексема «козак». Дослідники стверджують, що у творчому доробку автора закодована пам’ять народу, живуть запорозькі лицарські гени.
Для самого поета всі людські чесноти – козацького походження, навіть душа самого автора, за його ж висловом, «душа щира, козацького роду». У цілому ряді творів згадується цей образ. Так, у «Причинній» дівчина «спала і виглядала козаченьки молодого», бо так «щиро полюбила козацькії очі». У «Думці» шука козак свою долю, а долі немає». У «Тарасовій ночі» виспівує Кобзар далеке героїчне минуле, колишню славу козацькую, яку тепер приспали, забули:
Окремій групі школярів доцільно запропонувати простежити використання поетом лексеми «Україна». Вони обов’язково дослідять, що Т.Г.Шевченко, незважаючи на царську політику у ставленні до його Батьківщини, пише це святе слово з великої літери. Для автора в ньому поєдналися й біль, і сльози, і гордість, і віра, Україна для нього – ненька, рідна сторононька.
Група «шанувальників творчості Шевченка» має дослідити, що особливе місце у творчості поета відведено образу Дніпра. Учням слід запропонувати охарактеризувати цей образ, цитуючи вголос рядки творів. Так, шевченкознавці підрахували, що на сторінках «Кобзаря» більше 120-ти разів зустрічається цей образ і кожного разу в іншій іпостасі . Необхідно звернути увагу школярів ще на одну рису творчої манери Т.Г.Шевченка – оригінальне змалювання природи України, замилування нею: сонце в нього ночує за морем, виглядає із-за хмари, ніби наречений весною поглядає на землю; місяць круглий, блідолиций, гуляє по небу, дивиться в «море безкрає» або виступає за «сестрою зорею».
З огляду на те, що в поезії Тараса Шевченка широко представлені фольклорно-етнографічні мотиви, учнівській групі «етнографів» слід запропонувати простежити, як на сторінках «Кобзаря» використані окреслені мотиви. Вони обов’язково дослідять, що з дитинства Тараса Григоровича приваблював чарівний фантастичний світ народних казок і повір’їв, відтворений пізніше в романтичних баладах і піснях. Тут і відьми, і ворожки, і русалки, і доля-недоля, і перетворення дівчини в тополю чи лілею, і сон-трава, і весільний та поховальний обряди. Мова автора пересипана прислів’ями, приказками, порівняннями, епітетами:
Підбити підсумок такої роботи з учнями можна за допомогою запитань:
Що вплинуло на формування світогляду Шевченка?
Які риси характеризують світобачення митця?
Що служило для Т.Г.Шевченка джерелом натхнення?
Назвіть образи, які червоною ниткою пройшли через увесь «Кобзар»
Чому сьогодні Т.Г.Шевченка називають генієм, пророком?


09.12.2016; 21:56
хиты: 229
рейтинг:0
Гуманитарные науки
литература
мировая литература
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь