Одним із провідних методів із викладання літератури є
ЛЕКЦІЯ (типи: вступна, оглядова, підсумкова, лекція розповідь, асоціативна лекція, нарис)
. За певних умов у середньовіччі постала необхідність прилучення до освіти широких верств населення. Джерел інформації обмаль. Тому
педагог, який мав доступ до літератури, систематизував інформацію у вигляді писаних текстів і на заняттях зачитував цей матеріал студентам. Це був спосіб колективного розповсюдження і засвоєння інформації.
Студенти конспектували лекції і так опановували
програмний матеріал. Педагогічну суть її становлять послідовний логічний виклад навчального матеріалу вчителем. Перевага лекції в тому, що за короткий час вона дозволяє передати великий обсяг матеріалу. Методом лекції зручно вивчати ті теми, що містять маловідомий матеріал, або велика кількість матеріалу. Особливо лекція доцільна при перевантаженні програми і обмеженості в часі. Прийоми: елементи бесіди, демонстрація наочності, читання на пам’ять уривків творів, складання тез або конспекту лекції, учнівські повідомлення чи реферати, складання плану. Основні вимоги до лекції: доступність, науковість, виховна спрямованість, чіткість викладу, пізнавальний характер, емоційність.
БЕСІДА (вступна, пояснювальна, підготовча, перевірча). Вперше запропонувала бесіду Христя Алчевська. Особливої популярності набула евристична бесіда, бо дає можливості для активізації навчально-виховного процесу, створює ситуацію самостійності і розвиває творчі здібності, спрямована до активних роздумів.
Евристична бесіда - дiалогiчний метод творчої взаємодiї викладача та учнiв, що базується на розв'язаннi проблемної задачi за допомогою основних i навiдних запитань пошукового характеру для активiзацiї учнiв самостiйного пошуку iстини. Евристична бесіда як метод розвитку пізнавальної активності нараховує вже кілька тисячоліть, вперше він увійшов в ужиток як “сократична бесіда”, він імені славетного філософа Сократа, що вів філософські з учнями бесіди, що мали на меті з'ясування істини не прямим повідомленням, а власним розумом учня. Для бесіди беруть 8-10 запитань, бесіда має бути творчою і цікавою.
МЕТОД ТВОРЧОГО ЧИТ. Творче чит – це специфічний літературний метод, який полягає в активізації безпосереднього емоційного сприймання твору (Токмань). Мета і специфіка: в активізації художнього сприймання, переживань, у формуванні худ здібностей. Характерні такі види навч діяльності: чит учнями худ твору вдома і в класі; виразне чит твору вчитеоем; художнє чит майстрів мистецтва; переказ твору близький до тексту; ілюстрування; перегляд уривків п’єс; складання читацьких відгуків; бесіда з метою виявити враження від прочитаного. Прийоми: виразне чит, коментоване чит, хорове чит, чит про себе, чит в ролях.
С.Р. У сер класах учні можуть самост проаналізувати невеликий за обсягом і нескладний твір або його сжет, композицію, характеристику окремих образів; відшукати цитати на підтвердження думок, скласти план, написати твір. У старших класах ср стає більш складною і творчою. Учні можуть самостійно опрацювати навч матеріал, розв’язати поставлені проблемні завдання, підготувати самостійну доповідь, скласти тези, конспект, написати творчу письмову роботу.