Штучна (механічна) вентиляція, дає можливість очищувати повітря перед його викидом в атмосферу, вловлювати шкідливі речовини безпосередньо біля місць їх утворення, обробляти припливне повітря (очищувати, підігрівати, зволожувати тощо), більш цілеспрямовано подавати повітря в робочу зону. Окрім того, механічна вентиляція дає можливість організувати повітрозабір у найбільш чистій зоні території підприємства і навіть за її межами.
При штучній вентиляції повітрообмін здійснюється внаслідок різниці тисків, що створюється вентилятором. Вона застосовується в тих випадках, коли тепловиділення у виробничому приміщенні недостатні для постійного (протягом року) використання аерації, або коли кількість чи токсичність шкідливих речовин, які виділяються у повітря приміщення є такою, що виникає необхідність постійного повітрообміну незалежно від метеорологічних умов навколишнього середовища.
Загальнообмінна вентиляція забезпечує створення необхідного мікроклімату та чистоти повітряного середовища в усьому об'ємі робочої зони приміщення. Вона застосовується для видалення надлишкового тепла за відсутності токсичних виділень, а також у випадках, коли характер технологічного процесу та особливості виробничого устаткування виключають можливість використання місцевої витяжної вентиляції.
Основні схеми організації повітрообміну при загально обмінній вентиляції :
- Привлив зверху і витяжка знизу
- Приплив і витяжка зверху
- Приплив знизу, витяжка зверху
- Приплив і тяжка знизу
Перші дві схеми доцільно застосовують, коли припливне повітря в холодний період року має температуру нижчу температури приміщення. Нині дві схеми рекомендують використовувати тоді, коли припливне повітря в холодний період року підігрівається і його температура вища температури внутр.повітря.
В системі припливно-витяжної вентиляції можливе використання не лише зовн.повітря, а й повітря самих приміщень після його очищень – це називається рециркуляцією.
Місцева вентиляція може бути : припливною, витяжною.
