Поліграфічна галузь для нанесення зображення на задруковуваний матеріал використовує не один вид друку. Адже для багатьох умов потрібно використовувати свою технологію. Існують різні матеріали, тиражі, і не можливо одним способом друку задовольнити усі потреби.
Види друку які застосовуються в поліграфії: офсетний, цифровий, високий, трафаретний, тамподрук, флексографічний, глибокий та ін.
Офсетний друк Вже не одне десятиліття займає лідируючі позиції по популярністю серед усіх інших видів друку. Незаперечною перевагою цього способу є дешевизна виготовлення однієї копії при умові друку великих тиражів.
Коротко про суть процесу. Друкування відбувається за допомогою офсетних форм в яких друкарські та пробільні елементи розташовані приблизно на одній висоті. Як же тоді фарба не потрапляє на пробільні елементи? Справа в тому, що завдяки спеціальній технології виготовлення офсетних форм, друкарські елементи дуже добре сприймають фарбу, а пробільні воду (зволожувальний розчин). На встановлену у друкарській машині форму спочатку валиками наносить зволожувальний розчин (він добре тримається на пробільних елементах), а далі фарбовими валиками наноситься фарба. Тепер же вона добре лягає на друкарські елементи, і не “прилипає” на пробільні елементи що змочені зволожувальним розчином (водою). За допомогою офсетного друку можна друкувати на папері, картоні, і навіть на матерії та жерсті.
Високий друк
Від часу коли Гутенберг винайшов книгодрукування, і практично до 80-х років минулого століття домінував один вид друку — високий. У цьому способі друку, на відміну від вище описаного офсетного, друкарські елементи розміщені значно вище ніх пробільні елементи. Тому тут технологія набагато простіша ніж в офсеті: валик наносить фарбу на друкарські елементи. На пробільні, оскільки вони нижче розташовані, фарба не потрапляє. Далі, залежно від конструкції верстату відбувається контакт (притискання форми з задруковуваним матеріалом). В результаті цього отримуємо відбиток. Високий друк в наш час використовується рідко. В основному використовують для друкування захищених бланків, зокрема нумерування. Флексографічний друк “Син” високого друку. У нього подібна технологія нанесення фарби на матеріал. Тут також друкарські елементи розташовані вище пробільних. Тільки на відміну від свого попередника, флексографічні форми гнучкі (спеціальна гума), від чого і пішла назва “флексографія”. Фарби при друкуванні флексографічними формами використовують значно рідшої консистенції ніж в офсеті чи класичному високому друці. Цей вид друку активно використовують для друкування упаковки (картон, плівка), етикеток. Трафаретний друк
замінний для друкування на нерівних поверхнях (усіляки плати, посуд та ін). Хоча, можна друкувати на будь-якому матеріалі. Принцип роботи. Друкарською формою служить натягнута на рамку сітка. Колись для виготовлення сітки використовувався шовк, через що цей вид друку ще називають шовкографія. Отже, на цій сітці пробільні елементи закривають вічка, а пробільні ні. Далі, майстер на наносить фарбу на сітку, і спеціальним гнучким ножем (ракель) протискує фарбу через вічка. Пробільні елементи, як писалось вище, фарбу не пропустять, і вона нанесеться тільки там, де потрібно. Цю операцію повторюють щоразу для кожного кольору. Сучасні трафаретні верстати значно автоматизували цю процедуру. Тамподрук Для друкування використовується гнучка силіконова груша яка переносить зображення із форми на задруковуваний матеріал. Завдяки своїм властивостям можна друкувати на таких поверхнях, на яких звичайні види друку є безпомічні: запальнички, ручки, значки. Цифровий друк
Дуже популярний вид друку в останні роки. Популярний через те, що процес друку можливий без використання друкарської форми. А це велика економія часі. Приблизно як у принтерів. Недоліком можна назвати вищу ціну відбитку у порівнянні з офсетним друком. Тому більшість замовлень тиражем від 1000 штук друкують саме офсетом. Але для малих тиражів цифровий друк непереможний. Глибокий друк Колись досить популярний вид друку. В радянські часи цим способом друкували більшість радянських журналів. Як друкарська форма використовується циліндр, на якій лазером (колись хімічним способом) виготовляють форму. Тут, як видно з назви, друкарські елементи розміщені, глибше, ніж пробіли. Фарбу на цей циліндр-форму наносить спеціальний анілоксовий валик. Спеціальна стальна пластина знімає (зішкрябує) фарбу із пробільних елементів на циліндрі, а в заглибленнях (друкарських елементах) фарба залишається. Після цього форма-цилінд вступає в контакт з папером і залишає відбиток. Особливості глибокого друку. Оскільки в якості друкарської форми виступає цілий циліндр, то глибоким друком вигідно друкувати при дуже великих тиражах (сотні тисяч екземплярів). Крім того, поверхня задруковуваного матеріалу (паперу) повинна бути дуже гладкою. До переваг можна додати неперевершену кольоропередачу відбитків виготовлених цим способом друку.
