Віршовий текст, на відміну від прозового, зорганізовують у певній ритмічній послідовності, оскільки він складений з окремих віршових рядків, побудованих на ритмічному чергуванні наголошених та ненаголошених складів.
Завдання технічного редактора не тільки в тому, щоб зберігати авторську форму рядка. Треба підкреслити і виявити її всією побудовою складовини (розташунком рядків, відступами, проміжками між строфами тощо).
Віршові твори переважно розміщують на сторінках видання по центру; через це для різних сторінок виформатовування рядків великого віршового твору може бути різним, тому що центрують вірші за найдовшим рядком, який є на заданій сторінці. Іноді вірші центрують оглядово за текстом складовини на сторінці. Якщо на сторінках треба помістити окремі короткі вірші, то спуск у всьому виданні має бути однаковий. За великої кількості коротких віршів, зокрема за двох таких віршів на розвороті, рубрики віршів чи зірочки можна розмістити за рахунок спуску, щоб вірші на розвороті вирівняти за першими рядками. Відбивка між строфами, як правило, становить один-два рядки кегля основного шрифту. Якщо строфи розділено різними відступами, то між ними відбивку можна не робити.
Цифри та зірочки, що розділяють строфи, верстають із виформатовуванням окремим рядком і відокремлюють зверху більше, ніж знизу. Переносять вірші із сторінки на сторінку, не розбиваючи строф. У межах одного-двох рядків цього можна досягти, зменшуючи або збільшуючи міжстрофні проміжки, як правило, роблячи їх однаковими на кожному розвороті та для кожного вірша.
В окремих випадках рядки переносять парами, але у такому разі не можна переносити на чергову сторінку останні два рядки вірша (членування). У віршах вільної побудови (не розбитих на строфи) переносити рядки взагалі не можна, тому що вони змінюють авторське акцентування окремих частин твору й ускладнюють його сприймання. Є три варіанти оформи вільного вірша (див. дод. 22):
• східчасте (драбинкою), коли рядки починаються від одної вертикалі, а кожна
частина (такт) римованого рядка йде з нового рядка і починається від кінця
попереднього;
• прапорцеве, коли всі рядки та частини рядків починаються від одної вертикалі
незалежно від їхньої довжини;
• змішане, коли використовують обидва попередніх варіанти.
Щоб перенесення в окремих довгих рядках з рядка в рядок на сторінці, коли вони необхідні, не порушували ритму читання, у віршах треба переносити не частину слова, як це можна робити в прозовому творі, а ціле слово чи групу слів. Перенесене слово верстають із виформатовуванням у правий край складовини окремим рядком. Щоб уникнути зайвих перенесень, складаючи вірші, треба для кожного видання індивідуально вибирати формат, сторінку складовини і шрифти. За невеликих форматів краще використовувати місткі шрифти або складати видання шрифтами зменшеного кегля.
Віршові твори верстають двома способами. За першим способом кожний вірш подають із нової сторінки, за другим - віршові твори верстають підряд. Для збереження композиційної однаковості всіх розворотів усі вірші треба верстати з однаковим спуском. Відстані між строфами мають бути завжди однакові, передусім це стосується віршів на розворотах.
Заголовки віршів треба компонувати як одне ціле з віршем, тому його виформатовування визначає побудова твору на сторінці складовини.
Від тексту заголовок треба відокремлювати більше, ніж відбивка між строфами вірша. Колонцифру за симетричного розміщування віршів треба ставити посередині сторінки складовини, а за асиметричного, коли центральної осі немає, її краще ставити в край, На кінцевих сторінках у віршових виданнях колонцифру ставлять усюди або ніде. Якщо на кінцевих сторінках є малі окремі вірші, назви яких входять у оглав видання, то колонцифри краще ставити на всіх цих сторінках.
Посвяти та епіграфи, якщо вони є у віршах, складають шрифтами зменшеного кегля курсивними, а також рядковими літерами. Дату написання вірша розміщують під ним біля лівої межі, а складають її світлим курсивним шрифтом зменшеного кегля. У прозових творах вірші складають шрифтом зменшеного кегля порівняно з основним і верстають відповідно до загальної композиції твору
