Серед значної кількості технічних параметрів складан- ня тексту та верстки, виділимо два найважливіші, які найбільше потребуватимуть уваги саме редактора на етапі опрацювання версток і доведення їх до оригінал-макету. Це, зокрема: — підбір текстових та заголовкових шрифтів; — формування обличчя шпальти Редактор і технічні параметри верстки 10 Т е х н і ч н е р е д а г у в а н н я : т е о р е т и ч н і т а п р а к т и ч н і а с п е к т и Підбір текстових та заголовкових шрифтів Згідно з цією класифікацією, шрифти поділятися на п’ять основних груп. Критеріями поділу ставали міра контрастності між основними та з’єднувальними штрихами, а також наявність і форми засічок Щодо форми графічного накреслення, то кожна гарнітура шрифту має кілька варіантів, у залежності від мети застосу- вання. Розібравшись у гарнітурах шрифтів та варіантах їх гра- фічного накреслення, для редакторів-початківців важливо навчитися правильно орієнтуватися в проблематиці розмірів шрифтів та випадках їх доцільного застосування при складанні різних видів видань та різних складових текстів. Редактор і технічні параметри верстки 12 Т е х н і ч н е р е д а г у в а н н я : т е о р е т и ч н і т а п р а к т и ч н і а с п е к т и За кеглем (розміром) шрифти кожної гарнітури розділені у дві групи: текстові та заголовкові Т е х н і ч н е р е д а г у в а н н я : т е о р е т и ч н і т а п р а к т и ч н і а с п е к т и меншого за величиною кеглю. Незважаючи на різноманітні можливості шрифтового вибору, все ж зловживати надмірним застосуванням різновеликих шрифтів у межах одного видання не варто. Оптимальним є варіант, коли в одному виданні застосовано не більше трьох шрифтових гарнітур Т е х н і ч н е р е д а г у в а н н я : т е о р е т и ч н і т а п р а к т и ч н і а с п е к т и знайти в ньому потрібне місце, слід виділити колонцифри і колонтитули. Для колонцифри традиційно відводиться нижня частина сто- рінки. Відділяється від основного тексту шириною одного рядка і набирається таким же кеглем. Найоптимальнішим місцем для неї у цій частині вважається кінець правого краю нижнього ряд- ка або з виходом вліво від цього краю на величину самих цифр. Т е х н і ч н е р е д а г у в а н н я : т е о р е т и ч н і т а п р а к т и ч н і а с п е к т и доцільніше було б подавати ліворуч назви цих збірок, а право- руч – назви самих творів. Приймаючи рішення про розміщення на сторінках і ко- лоницифр, і колонтитулів, редакторові варто пам’ятати, що наявність цих двох елементів оформлення дещо збільшує об- сяг самого видання, адже на кожній сторінці вміщуватиметься тексту на один-два рядки менше. Отож, за відсутності достатньої суми коштів на друк видання, колонтитули мо- жуть вплинути на збільшення його собівартості. Деякі видавці виходять із ситуації таким чином: колонтитули розміщують не горизонтально, у верхній частині сторінки, а вертикаль- но – по лівому берегу лівої сторінки розвороту і правому берегу – правого. Доречним є такий варіант оформлення і у великоформатних і в малоформатних виданнях. Тепер про технічне оформлення абзаців. Тут принциповим є правило: у межах одного видання ширина абзацних відступів має бути сталою. Технічні редактори по-різному підходять до визна- чення ширини відступу абзацу, на що впливає передусім формат та величина рядка. Деякі видавництва, шукаю- чи свій індивідуальний стиль оформлення книги, пере- стали користуватися абзацами. При складані тексту такі орієнтуються не на абзацні відступи, а на кінець останнього рядка абзацу, який має бути неповним. Тобто, читач ба- чить завершеність думки у фрагменті тексту не з двох боків, а лише з кінця абзацу. Такий прийом оформлення тексту українські видавці запозичили з Заходу. Однак запровад- жувати його повсюдно нераціонально Т е х н і ч н е р е д а г у в а н н я : т е о р е т и ч н і т а п р а к т и ч н і а с п е к т и зустрічаємо, для прикладу, в сучасному, київському, виданні творів відомого українського діаспорного письменника Ігоря Качуровського1. Книга містить три великі твори, поділені на своєрідні завершені новели, кожна з яких має свою назву
