У проекті оформи видання фіксують зовнішній вигляд його оформи (суперобкладинка, тип обкладинки або палітурки) відповідно до стандарту [ 15], а також способи його поліграфічного виконування: виготовляння друкарської форми (складання, репродукція), спосіб друкування, фарбовість, спосіб оздоблювання.
До репродукційних оригіналів зовнішньої оформи видань ставлять такі самі вимоги, як і до оригіналів ілюстрацій, На звороті перших замість номера пишуть: "суперобкладинка", "обкладинка типу (такого-то)", "палітурка типу (такого-то)".
зображальні елементи, що інформують про зміст видання і відіграють рекламну роль.
Суперобкладинку закріплюють до видання за допомогою країв, які загинають, - клапанів певного розміру. Якщо суперобкладинку надівають на паперову основу, то вона, крім того, може бути приклеєна до корінця видання.
Тексти і образи (штрихові, півтонові та скомбіновані) різного ступеня фарбовості на паперову суперобкладинку наносять будь-яким способом друкування, на тканинну суперобкладинку - офсетним або трафаретним способом. Прозорі целофанові суперобкладинки, як правило, не несуть на собі образи, бо крізь них добре проглядається образ обкладинки або палітурки. Для оздоблювання паперової суперобкладинки та надавання їй великої міцності використовують лакування і припресовування плівки.
Обкладинки та палітурки виготовляють з прямими кутами. У разі потреби дозволено виготовляння палітурки з прямими обклеєними чи заокругленими кутами.
Матеріали, що використовують для виготовляння обкладинки, мають відповідати вимогам табл. 12, а для виготовляння палітурки- вимогам табл. 13.
Познака обкладинки чи палітурки для замови має містити познаку її типу, умовну познаку конструкції та умовні познаки використовуваних для виготовляння матеріалі в.
