Рід - це одна із найважливіших категорій іменника. Іменники української мови, які вживаються у формі однини, мають рід - чоловічий, жіночий, середній. Його визначають з увагою на лексичне значення та формальні показники (закінчення).
Основні випадки порушень:
-- Іменники, що позначають назви осіб за професією, посадою, званням, можуть утворювати паралельні форми жіночого та чоловічого родів (студент — студентка). При використанні в офіційно-діловому стилі таких іменників слід орієнтуватися на такі правила:
а) багато іменників не мають паралельних форм жіночого роду, наприклад, такі, як: адвокат, мер, міністр, провізор, лор, менеджер, інженер. Ці слова вживаються для позначення і чоловіків, і жінок.
Відсутні відповідники жіночого роду в усіх складних назвах посад, звань: провідний спеціаліст, старший викладач, державний інспектор, головний бухгалтер, молодший лаборант тощо;
б) велика кількість іменників утворює паралельні форми чоловічого й жіночого родів: лікар — лікарка, продавець — продавщиця, журналіст — журналістка, редактор — редакторка, завідувач —
завідувачка, які цілкомм літературні й рекомендуються до використання;
в) якщо іменники чоловічого роду вживаються на позначення жінки, але ім'я при цьому не називається, то присудок і узгоджене означення ставляться у формі чоловічого роду (Старший лаборант завершивроботу). Проте, коли зазначається прізвище, то означення узгоджується з назвою особи граматично, тобто має форму жіночого роду (Науковий дослідник Крйцька Олена зробила повідомлення. Мій куратор Васильківська провела збори.). Вирази моя стоматолог, наша директор мають розмовний характер.
