Фразеологізми в тексті можуть виконувати різноманітні функції, що залежать в основному від стилю мови. Серед них виділяємо такі:
· номінативна функція – характерна найбільшим чином для наукового та офіційно-ділового стилю; вживається для уникнення повторів;
· функція увиразнення висловлюваного допомагає розкрити прихований зміст, уточнити його;
· оцінна функція передає суб’єктивне (позитивне або негативне) ставлення автора до об’єктивної дійсності – схвалення, захоплення або критику, зневагу; більшість фразеологізмів виражають конкретну оцінку навіть поза текстом.
· емоційно-експресивна функція характеризуєпсихічний стан мовця, передає його ставлення до висловлюваного через емоції;
· функція порівняння дає можливість влучно зіставити (протиставити) двох або більше осіб, предметів чи явищ;
· функція створення гумору, іронії або сатири стає ефективним способом надання висловленому жартівливого тону, висміювання певних рис дійсності; досить часто досягається гіперболізацією характеристик осіб, предметів чи явищ;
· функція створення градації допомагає увиразнити конкретну деталь, надати їй яскравих і помітних рис;
· функція синонімічного ряду, яка за допомогою однотипних синонімів допомагає зусібіч охарактеризувати особу, предмет чи явище;
· функція нагнітання ознак зазвичай досягається завдяки використанню гіпербол і порівнянь, повторенню синонімічних одиниць;
· функція лаконізації мовлення дозволяє «ущільнити» розлоге описання, вдало скоротити його, не зруйнувавши основної думки
· евфемістична функція допомагає замінити грубий, із неприємним емоційним забарвленням вираз;
Та ін.
Фразеологізми належать до текстотворчих стильових засобів. Це означає, що є фразеологізми, які вживаються тільки або переважно у межах певного стилю і є суттєвим у ньому.
Наприклад, у науковому стилі текстотворчими є фразеологізми: технічний потенціал, доведення теореми, знаходження кореня. в офіційно-діловому стилі: порушити питання, укласти
угоду, скласти протокол. та ін. Проте в межах одного чи кількох стилів фразеологізми диференціюються ще й за стилістичним значенням та колоритом. Наприклад, виділяються книжні, поетичні, часто урочисто-піднесені, високі фразеологізми: випити гірку чашу, дантове пекло, еолова арфа. Усно-розмовні фразеологізми мають здебільшого зневажливо-знижене експресивне забарвлення і відповідне цьому стиліс тичне використання, формують колорит простоти, фамільярності: бучу здіймати, без задніх ніг, воду варити, ґав ловити.
