Службовим частинам мови,і прийменникам зокрема,властиві два структурно-генетичні типи:первинний(непохідний)і вторинний(похідний)
Первинні прийменники етимологічно невиразні,вони містять замкнуту прас лов*янську спадщину,що майже цілісно увійшла до всіх слов*янських мов.Первинні прийменники найчастіше є багатозначні у тому розумінні,що вони виражають різні синтаксичні зв*язки і вживаються з кількома відмінками.Кожен із первинних прийменників виражає декілька смислових відношень.Отже,до первинних прийменникі належать близько 20 прийменників(за,при,по,на.біля,до,для,про).Також є чимала група первинних прийменників,які вийшли із сучасного мовного ужитку,проте зустрічаються у лексичних словниках,творах худ.літ.(брез,гля,діля,дле,ід).
Вторинні прийменники виникли у процесі розвитку окремих слов*янських мов шляхом переходу слів з одного лексико-граматичного розряду до іншого.Вторинні прийменники щодо способу утворення є дуже неоднорідні:
Прийменники прислівникового походження
-прийменники,співвідносні з прислівниками(,вглиб,кругом,вздовж,вище);
-прийменники утворені поєднанням прислівника та непохідного прийменника:(осторонь від,близько од,неподалік від)
Прийменники іменникового походження
-прийменники,виражені формою іменника у називному чи непрямому відмінку(кінець,коло,між);
-прийменники утворені поєднанням іменника у непрямому відмінку з одним чи двома непохідними прийменниками(на честь,у ході,у справі,у плані);
-прийменники утворені поєднанням іменника у непрямому відмінку та кількох частин мови:(під кутом не менше ніж,з інтервалом більш як)
Прийменники дієслівного походження
-прийменники,утворені від дієслівних основ:(всупереч,завдяки,напереріз);
-прийменники,утворені поєднанням дієприслівника з непохідним прийменником(зважаючи на,незважаючи на,не рахуючи,не розраховуючи)
Прийменник частково-прийменникового походження:що+до,де що-частка займенникового походження.
Прийменники прийменникового походження:за+для,за+ради,з+між,по+за,із+за.
