В українській мові вживаються співвідносні з пасивними дієприкметниками незмінні форми на
-но, -то, які вказують на дію, що виконана невідомою чи неназваною особою (
виконано, розбито, подано). Ці форми утворюються від інфінітива перехідних дієслів (
прожити® вік прожито). Від пасивних дієприкметників вони відрізняються тим, що не змінюються і в реченні виконують роль присудка, при якому не може бути підмета. Вони утворюють безособові речення (
Багато слів написано пером;
На стіл було подано декілька страв) Незмінні форми на
-но, -то мають значення виду (
роблено- зроблено, писано- написано).
