Синтаксичні функції інфінітива бувають не зовсім виразними, тому при їх визначенні мовознавці іноді висловлюють різні погляди. Щоб зясувати роль інфінітива як члена речення, потрібно визначити з якою частиною інфінітив повязаний у реченні, врахувати характер і повноту дексичного значення цього слова, поставити питання до інфінітива, а також взяти загальний зміст речення.
У реченні інфінітив може виконувати будь-яку синтаксичну функцію; Присудок: -простий дієслівний присудок: Язиком плескати- не ціпом махати, -частина дієслівного складеного присудка:Хлопчик почав гратися, -присудок в інфінітивному реченні: Стати струнко!Внести прапор!.
Підмет: найчастіше інфінітив у ролі підмета буває у реченні із писудком, який виражений іменником, прислівником, інфінітивом, рідше особовим дієсловом(Знати рідну мову-наш обовязок)
Додаток:таку другорядну функцію виконує інфінітив, поєднуючись із дієсловами дати, подати, веліти, хотіти.
Означення:залежні від іменників інфінітиви бувають означеннями
Обставина:Прилітає соловейко щоніч щебетати.
Інфінітив в сулм характеризується здатністю виконувати різноманітні синтаксичні функції-це зумовлено його граматичною природою, особливостями походження і роллю в історії розвитку деяких дієслівних конструкцій .
