пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

60.Поезії-посвяти В.Самійленка («На роковини смерті Шевченка», «На смерть Лесі Українки», «Пам`яті Л.Глібова»)

 Умер  поет!  І  струни  голосні Порвалися,  замовкнули  навіки. Ми  стали  сиротами,  і,  сумні, Ми  понесли  у  серці  жаль  великий. І  довго  плакали...  І  от  тепер Щороку  згадуєм  сумну  пригоду. Але  чи  справді  вмер  він?  Ні,  -  не  вмер! Поет  живе  в  серцях  свого  народу! Його  душа  в  святих  його  словах Одбилася  акордами  смутними; Вона  живе  і  в  тих  благих  сльозах, Що  над  його  піснями  пролили  ми; Вона  живе,  вітає  поміж  нас Надією  на  щастя,  на  свободу; Любить  народ  навчає  кожний  час  - Поет  живе  в  серцях  свого  народу! Поет  живе!  Ми  слухаєм  його: Ми  чуєм  заповіт  його  священний  - Учитися,  кохати  край  стражденний І  не  цуратись  рідного,  свого. І  всі  ми,  скільки  є,  в  душі  своїй Клялись  тих  дум  не  зраджувати  зроду, І  справдимо  ми  заповіт  святий,  - Поет  живе  в  серцях  свого  народу!«На смерть Українки»Світла  зірка  та  й  за  гору  скрилась, Пишалась  гарна  квітка  та  й  пожовкла, Співала  пташка  та  й  навіки  змовкла. І  в  серці  туга  залишилась. І  серцеві  не  можна  не  боліти, Дарма,  що  інші  в  небі  зорі  сяють, Що  інші  ще  в  гаю  пташки  співають І  процвітають  інші  квіти. І  будуть  інші  ще...  Та  серце  знає, Що  вже  тебе,  душе  висока,  чиста, Хороший  квіте,  зоре  промениста, Найкраща  пташко,  більш  немає.І  довго  ще,  як  серце  піднесеться На  крилах  образів  твоїх  високо, Не  раз  блисне  сльозою  наше  око І  болю  крик  з  грудей  озветься. За  що  недоля  наша  невблаганно Кепкує  так?  За  віщо  постать  мила Тієї,  що  життя  й  красу  творила, У  небуття  пішла  так  рано?  


13.12.2015; 16:18
хиты: 195
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь