Цикл «Мелодії» - це любовна, особиста лірика поетеси з явно вираженим сюжетом, розвитком настрою, в основі якого лежить музичний принцип. Уже заголовок свідчить про важливу тут функції музики, тяжіння автора до синтезу поезії й музики. А кожне із двадцяти віршів - це переливи щиросердечного стану-настрою ліричного героя, зміни почуттів і переживань людини. З їхньою зміною, рухом, змінюється й ритміко-інтонаційна структура вірша, з'являється нова поетична мелодія, де тремтливо звучить музика слова. Так музичне тло, звукові враження сприяють відтворенню складних щиросердечних змін ліричного героя, його переживань.
Аналіз поезії «Уста говорять: він навіки згинув…» Тема: згадки про втрачене кохання, страждання поетеси. Ідея: по при смерть, любов все таки залишаеться жити у серці. Головна думка: А серце каже: «Ні, він не покинув!». Жанр: інтимна лірика.Символи: квіти — уособлення кохання. Поезія ніби утверджує відому тезу: «Людина жива, доки жива про неї пам’ять». Рефреном звучить у кінці кожної строфи «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!» Сумує лірична героїня й про те, що так і не судилося цьому коханню стати взаємним, бо ЇЇ почуття — «квіти» — він так і не зміг за життя зірвати. Закінчується вірш словами: «Тебе нема, але я все з тобою!», бо «квіти»-почуття продовжують бриніти в серці люблячої жінки.