пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

46.М. Вороний - Артист. Культ краси та естетизму в поезії «Тіні», «Мавзолей», «Краса», «Скрипонька», «В сяйві мрій».

Естетизм – осердя платформи Вороного та його «модернізму». У нього звучить заклик відкинути «заспівані тенденції та вимушені моралі» на користь краси, естетики. Він проголосив себе першим українським митцем-естетом, артист. «Артист» став критичним псевдонімом Вороного ще в 90-х роках, а естетизм, або артистизм – «найприкметнішою тенденцією культурної свідомості новонародженої епохи модернізму в українській літературі». Якщо повернутися до закликів Вороного 1901 р. та його альманаху 1903 р., то вони, звичайно, розширили естетичні рамки культури, але не дали достатнього простору для її глибинної модернізації.Краса! Мій друже! Я Красу люблю, І з кожної хвилини Собі ілюзію роблю, Бо в тій хвилинності ловлю Я щастя одробини. Що є життя? Коротка мить. Яке його надбання? Красою душу напоїть І, не вагаючись, прожить Хвилину раювання. Краса! На світі цім Краса — Натхненна чарівниця, Що відкриває небеса, Вершить найбільші чудеса, Мов казкова цариця. Її я славлю, і хвалю, І кожну їй хвилину Готов оддати без жалю. Мій друже, я Красу люблю... Як рідну Україну!Поезія «Мавзолей» свідчить про становлення естетикоцентричної інтенції, провідної для символістичної домінанти творчості Вороного. У цьому вірші означується образ світу «мрій, звуків, фарб, ідей», тобто світу мистецьких цінностей, який розбудовується у всій подальшій поетичній творчості Вороного. Мистецтво постає як окремий надреальний світ духовно- естетичного абсолюту. У вірші «Мавзолей» семантичний план надреальності акцентується осмисленням абсолютно ідеальної сутності краси, сакралізованої як найвища цінність душі митця, культовою атрибутикою (богиня на ім’я Краса, храм, огні з божниць, з кришталю мавзолей), символікою сну.  Образно-композиційна особливість вірша «Тіні» - образна атрибутика, маркована зловісним, тривожним настроєм («Гидкі потвори, зловісні сови, Безмежне поле і чорні круки, До неба зняті в благанні руки») змінюється протилежною настроєвою експресією «уривків милих» («Голівка Греза, ескіз Родена, Меланхолійний ноктюрн Шопена, Фрагменти вірша Сюллі-Прюдома, Псалми Верлена...»). Аналогічна структурованість властива віршеві «Срібний сон»: демонічні асоціації образних побудов («Хтось регочучи гасав, Хтось полохав наші коні І якісь огні червоні В полі розкидав») та ідилічні мотиви («Ти голівоньку схилила На плече моє. Небо зорями сміялось, А до мене усміхалось Личенько твоє»). Для поезії Вороного характерне розкриття емоційно-виражальної ролі музики в семантиці образу. Паралелізм душевного стану суб’єкта вислову і емоційної асоціативності звуків скрипки - у центрі вірша «Скрипонька». Поезія насичена багатоваріантними звуковими образами: «грає», «жалібно співає», «бринить», «чайкою скиглить», «стогне розпукою», «на могилі голосить». Образність вірша увиразнюється синестезійним поєднанням звуків і кольорів.


13.12.2015; 16:18
хиты: 185
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь