Неоромантизм Це стильова течія, генетично пов’язана з романтизмом та філософією життя (ідеї Ніцше, Дільтея, Бергсона), яка в центр філософської проблематики поставила феномен життя. Вперше поняття з’явилося у художніх колах наприкінці 80-х XIX ст.; французькі критики вживали його, вказуючи на потребу подолання провінційності побутопису, надання пріоритету естетизму, неповторній індивідуальності митця й «аристократизму духу». Риси: змалювання неповторної особистості та створення неоромантичної концепції героя. Характерний неоромантичний герой – непересічна сильна особистість, нерідко наділена рисами «надлюдини», яка протистоїть масі;дослідження внутрішнього світу людини;фантастичність, умовність;історико-героїчна тематика, що покликана орієнтуванням на націотворчий первень.Представники: Леся Українка, Ольга Кобилянська.ІмпресіонізмПоходить від найменування картини Клода Моне «Імпресія. Схід сонця» (1872). Представники імпресіонізму творили в противагу реалізму. Вони намагалися передати витончені враження особистості, а не саму реальність. Риси: фіксація першого враження;зображується не сам предмет, а враження від нього; відмова від ідеалізації; своєрідність хронотопу (втрата хронологічної послідовності, комбінація вражень); предметом мистецької зацікавленості стають уривчасті фрагменти, відбиті у свідомості персонажа; поява нового героя: герой імпресіоністичного твору – пасивний споглядач і фіксатор світу в своїх враженнях; філософське розуміння життя й смерті як двох одночасних явищ у світі.Представлено найповніше у творчості Коцюбинського. Символізм Виник у Франції наприкінці 60-х років (Бодлер, Верлен, Рембо). Концепція символізму базувалася на ідеях Шопенгауера, Ніцше, які вважали основою мистецької творчості символ – таємну ідею, приховану в глибині всіх явищ.Філософським опертям для українського символізму стали філософська ідея Сковороди – «філософія серця» та його творчість.Риси: заглиблення в світ духовних переживань людини та особлива увага до підсвідомості;звернення до вічних образів, символів;трагічне протиставлення минущого й вічного, апокаліптичні передчуття;культ екзотичних та заборонених тем;бунт супроти консервативної моралі; символ як основа творення мистецького полотна. Представники: Карманський, Пачовський, Лепкий, найповніше – О.Олесь. Експресіонізм (вираження) Основний творчий принцип експресіонізму – зображення дійсності крізь призму авторського суб’єктивного бачення, напругу його переживань та емоцій. Риси: вираження;крайній авторський індивідуалізм;гіпертрофована емоційність, неврівноваженість, часом істеричність;прорив до підсвідомого, ірраціонального;відродження християнської традиції (релігійність і містицизм);розроблення проблеми вини та кари;нове переосмислення життя і смерті (страждання – смерть – нове життя); вітаїзація смерті;переосмислення закону природи про виживання сильнішого; теорія прекрасного і потворного. Представник: Стефаник.НеореалізмРиси:поєднання традиційного реалізму з теорією психоаналізу;образи складних людей із складним душевним світом;естетизація буденної конкретики. Представник: Винниченко.
