Предметом історії педагогіки є вивчення історичних закономірностей розвитку виховання, школи і педагогічної думки в різні історичні періоди з найдавніших часів до наших днів.
Основні завдання історії педагогіки як науки:
• отримання достовірних наукових знань про закономірності розвитку різних педагогічних явищ і трансформацію різних педагогічних теорій, обумовлених цими явищами;
• аналіз боротьби прогресивних і консервативних тенденцій в розвитку педагогіки;
• розкриття з наукових позицій причин якісних змін в розвитку педагогіки;
• встановлення шляхів, якими йшов процес формування нового теоретичного змісту педагогічної науки (генезис прогресивних начал педагогічної теорії).
Завдання історії педагогіки як предмету педагогічної освіти (навчальної дисципліни):
• виявити й ознайомити студентів із основними шляхами та закономірностями розвитку виховання, школи і педагогічної думки у різні історичні періоди;
• сформувати в студентів систему знань про світовий історико-педагогічний процес та про місце української педагогіки в ньому; ознайомити з сучасними формами виховання і педагогічними течіями через їх історичний родовід;
• розкрити кращі здобутки педагогічної мудрості українського й інших народів та виробити уміння застосовувати їх у своїй майбутній професійній діяльності;
• виховання любові до педагогічної професії, формування ідеалу вчителя на основі яскравих прикладів життя відомих педагогів (Коменський, Песталоцці, Ушинський, Макаренко тощо) і формування основ педагогічної майстерності;
• розширити професійний світогляд, збагатити духовну культуру майбутніх педагогів.
Найважливішими джерелами історії педагогіки є:
1) джерела громадянської історії, філософії, літератури, культури, мовознавства, мистецтва тощо;
2) офіційні матеріали (закони, накази, укази, постанови, звіти, статистичні дані тощо);
3) навчальні плани, програми, підручники, посібники для шкіл різних типів і в різні історичні періоди;
4) педагогічна спадщина вітчизняних і зарубіжних педагогів, письменників, політиків, діячів науки і культури (автобіографії, мемуари, педагогічні монографії, брошури, журнали, статті, виступи, доповіді, рецензії, рукописи, листування, щоденники тощо);
5) архівні джерела;
6) періодична преса минулого і сучасності;
7) педагогічний фольклор (байки, казки, прислів’я, пісні, легенди);
8) довідково-бібліографічна література;
9) автореферати дисертацій та дисертаційні дослідження;
10) сучасна вітчизняна і зарубіжна література з питань історії, освіти, школи і виховання;
11) комп’ютерно-інформаційні мережі.
