Збірка вражає насамперед тематичним багатством і майстерністю віршової техніки, в ній знаходять відбиття ці важливі питання доби. Провідною стала тема революції в усіхїї аспектах, ролімитця у суспільномужитті. Символічною є сама назва: з «вершин» великих ідейепохи, духу людського і з низин народнихнароджуєтьсяреволюція. Тут присутнійгучнийзаклик до бою і сповідьліричного героя, якийпостає перед читачем в образілюдинигероїчного складу, бійця і поета, справжньогоінтернаціоналіста, якимбув і сам автор. Політичнулірикузосереджує Франко у розділі «Depvofundis» і робитьйогозаспівом до всієїзбірки. Оскільки у поезіїсплітаютьсямотиви душевного піднесення і спаду, радості й печалі, розділрозподілений на цикли з промовистниминазвами: «Веснянки», «Нічні души» , «Скорбніпісні», «Excelsior» !
У розділіполітичноїлірики Франко не уникаєвідображенняосбистих, навітьінтимнихпереживань. Єдиністьособистого і громадського - ідейно-естетична основа всієїлірикипоета. Він просить свою «всеплодющуюмати «- землю і датийомучуття і вогню, щоб « налити ними слово», паказати шлях думкам – орлам до «ясноїзірнички,горлички « ,яку мрієпобачитищехоч раз у своємужитті. З цьогопоглядупоказовим є цикл «Души пролетарія», де Франка цікавитьморальнеобличчя передового сучасника. Вінвикриваєренегатів («Милосердним», «Ідеалісти») і слабких у боротьбі («Не наші вороги»), нещадний до тих, хтомріє про тишу і спокій. Вірш «Товаришам» з цього циклу звучитьполум’якимзакликом до боротьби за новежиття. Маршовий ритм, якість мети і програмнихзавдань подали йомусправжнього пафосного звучання : «Борітеся! Терпіть! По всійземлірівняйте стежку правді!». Декларацієюмитця про йоголюбов до знедоленого народу стала поезія «Не покидай мене, пекучей болю» з циклу «Нічнідуми». Для автора людське горе, голодна смерть сиріт, сльози на обличчях – цейогоособистий
біль, що не залишаєпоетані на хвилину. Він ладен відмовитисьвідвласногощастя, щоб словом і діломдопомагатиздійсненнюнароднихмрій.
Своєріднимпродовженнямцієї теми стали віршірозділу «Профілі і маски»,де автор розмірковує про роль і завданняпоета у суспільнійборотьби. Вінбачитьмитця на чолі народу, на його думку, поет повинен бути рупором вільноїідеї і закликати до змін у житті («Поезія», «Пісня і праця», Співакові»):»Так весь свіймозок, і нерви, і серце й ти в свою пісню, співаюче, вкладай». Цікавийрозділ «Сонети», в якомуоригінальноставляться і розв’язуютьсяпроблемипоетичноїформи у зв’язкузізмістомтвору (цикли «Вільнісонети», «Тюремнісонети»). Поет називаєсвоївірші роботами форми, але думка внихвільна, якщо вони присв’яченігіднійметі
