пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

6.Співомовки С. Руданського. Специфіка жанру.

Жартівливі співомовки Руданського, очевидно, найбільше запам’яталися українському народу. Дійсно, кого не можуть привабити ці веселі, з щирою усмішкою, гуморески Руданського. Немає підстав не погодитися, що поет найперший в Україні ввів це жанрове поняття. Але великий сумнів викликає те, як ми розуміємо значення згаданого жанру. Чи дійсно правильно називати співомовки Степана Руданського гуморесками?

Погляди Рудаського на поезію відрізняються від традиційних літературних. Так, термін «співомовка» мав родове поняття поезії, тобто усі віршовані жанри Руданський називав співомовками, вкладаючи в цей новотвір родове означення поезії. Таку авторську позицію розуміли тодішні деякі літератори — Олена Пчілка, Михайло Комаров та Агаф(т)ангел Кримський, який, до речі, писав: «Під терміном «співомовки» поет розумів не що, як просто «вірші» — чи «пісня», чи «байка», чи «приказка», чи «поема» — все те було в нього «співомовка». Але І. Франко через недостатню обізнаність з творами Руданського звузив поняття поета, приписавши йому видове, а не родове значення. Авторитет Франка як літературознавця впливав швидко та ледь не автоматично. Тож тогочасні дослідники, а з ними й звичайні читачі, наперекір поглядам Степана Руданського, співомовками почали називати тільки його гуморески та жартівливі приказки.

Проте, зовсім не по-науковому прив’язувати авторський неологізм Руданського лише до його сатиричних і гуморостичних віршів. Тим більше, що і семантика терміну не несе в собі нічого, що перегукувалося б зі сміхом. Своїм гуморескам Руданський дав власну назву «приказки». А що пізніше назва «співомовки» прищепилася лише до гумористично-сатиричних його творів, то це сталося, очевидно, не з авторської волі.

Врешті-решт, подану гіпотезу підтверджують рукописні збірки творів Руданського. Перша збірка поета, що має назву «Співомовки козака Вінка Руданського» («Вінок» з грецької означає «Степан/Стефанос»), якраз і не вміщує в собі жодної жартівливої поезії. Тому краще звертатия до авторськог погляду -приказки Руданського, про який можна дізнатия ознайомившись з теорією українського сміхотворця щодо жанрів поезії.

Остаточно визначився і утвердився цей жанр у творчості С. Руданського. Термін «співомовки» поет етворнв шляхом сполучення двох слів: Співа (Муза) та мовити. Таку назву мали три рукописні книжки, підготовлені ним, очевидно, для друку,- «Співомовки козака Вінка Руданського», які не вийшли в світ чи то через цензурні заборони, чи то за браком коштів у автора для їх видання. У цих книжках - ліричні вірші, балади (небилиці), казки, байки, переклади. Отже, сам Руданський терміну «співомовки» нада-ваз значення літературного роду, розуміючи під ним лірику та ліро-еяос у цілому. І. Франко, який збирав розпорошені в рукописних списках твори поета і досліджував їх, застосовував назву «співомовки» тільки до одного жанру, за яким вона й закріпилася.

Співомовки Руданського мали значний вплив на сатирич-но-гумористичну творчість таких видатних майстрів художнього слова нової літератури, як І. Франко, Леся Українка, В. Самійлєнко та інші. Кращі традиції творчості «незрівнянного анекдотиста» успадковані й сучасною літературою: всі наші гумористи й сатирики зазнали певного впливу співомовок Руданського, особливо в період «учнівства», «проби пера. Такі твори є в доробку А. Крижанівського, П. Глазово-го та ін.


15.06.2015; 13:25
хиты: 214
рейтинг:0
Гуманитарные науки
литература
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь