Цивілізація - історично конкретний стан суспільства, який характеризується досягнутим рівнем продуктивних сил, особливою формою виробництва і відповідною духовною культурою людей.
Цивілізаційний підхід по-іншому визначає закономірні ступені розвитку економічних систем.
В основу цивілізаційного підходу покладено такі принципи:
1) багатовимірності аналізу економічних систем; 2) природної еволюційної поступовості історичного процесу; 3) відмови від класових, конфронтаційних оцінок змісту і цілей системи; 4) пізнання системи в єдності її економічних і соціокультурних елементів;
5) посилення ролі людського фактора у суспільному розвитку;
6) визнання світової історії як єдиного планетарного цілого.
Найважливішою рисою цивілізації є її гуманістична спрямованість. Цивілізація - категорія історична, її рівень і сутність визначаються тими багатогранними соціально-економічними умовами, в яких відбувається життєдіяльність того чи іншого народу.
Так, А.Тойнбі вважав, що концепція єдиної світової історії, єдиної людської цивілізації є хибною в своїх основах, оскільки невиправдано про¬голошує західне суспільство унікальним цивілізаційним зразком для всіх народів, для всіх інших суспільств. Такий підхід не враховує багатоманіт¬ність історичного досвіду людства, ігнорує культурні особливості різних народів. Тойнбі виділяв 21 цивілізацію в історії людства, сьогодні найчас¬тіше називають такі цивілізації, як американську, західноєвропейську, ро¬сійську, китайську, ісламську, індійську. Усі цивілізації неповторні, і світ не може бути уніфікованим.
О.Шпенглер вважав, що історичні схеми на кшталт «Древній світ -Середні віки Новий час» не мають історичного сенсу, тому що в дійсності існує низка цивілізацій, кожна з яких виявляє себе як завершення і втілення певної культури. Кожна культура з часом перетворюється на тіло цивіліза¬ції (предметно-технічне середовище суспільства) і поступово згасає. Історія є сукупністю окремих культур, які, подібно до живого організму, прохо¬дять стадії народження, зрілості, але поступово відживають, втрачають творчий імпульс розвитку і, вмираючи, перероджуються на мертве тіло матеріальної цивілізації.
