а) буденний і теоретичний рівні суспільної свідомості
За гносеологічним критерієм у суспільній свідомості виділяють буденний і теоретичний рівні. В буденній свідомості відображається буття людей, соціальних груп, уся сукупність суспільних відносин і процесів в їх переломленні через повсякденний досвід. Сюди відносять емпіричні знання та індивідуальний досвід людей, набутий протягом життя, а також коло уявлень, прагнень, переживань, сподівань, надій, переконань тощо, у яких відображаються умови життя, побуту та трудової діяльності людей. Тут ще немає проникнення в глибоку сутність наукового розуміння закономірностей соціальних процесів.
На теоретичному рівні здійснюється пізнання сутності, закономірностей, тенденцій розвитку соціальних явищ, створюються узагальнені понятійні моделі, концепції. Це рівень діяльності спеціалістів -учених, дослідників. Сюди слід віднести наукові знання (у вигляді понять, категорій, законів, принципів, аксіом, гіпотез, теорій), які відображають буття природу, суспільне життя, діяльність, а також суспільну ідеологію, у якій відображається суспільне буття через призму соціально-класових інтересів, потреб тощо.
Буденна свідомість ближча до безпосереднього, практичного життя. В ній повніше відображена специфіка ситуації, конкретні деталі смислові відтінки тощо. Досвід побутової свідомості є основою, з яке черпають свій зміст науки, філософія та мистецтво. Вона є первинної формою розуміння соціального й природного світу. Вона має свої об'єктивну обумовленість в природі людини, постійно змінюється поповнюючись знаннями, в тому числі й науковими.
б) суспільна психологія та ідеологія
Співвідношення між названими рівнями свідомості специфічні трансформуються у співвідношенні між суспільною психологією, суспільною ідеологією та наукою.
Суспільна психологія - це сукупність знань про психічні явища, процеси, особливості, характеристики людей певних соціальних спільностей; це психологічний бік взаємодії, взаємовпливу людей До суспільної психології відносяться колективні уявлення, думки , гадки, вірування, передсуди, а також колективні емоції, настрої, афекти, мрії, прагнення, типові психологічні установки, звички, традиції риси характеру, особливості менталітету тощо.
Конкретніше це виглядає так:
1.явища психологічного складу певної соціальної спільноти: а) потреби (матеріальні, духовні); б) інтереси; в здібності.2.емоційно-вольові явища: а) соціальні настрої сподівання, надії, сумніви та ін.3. соціально -психологічні явища: а)традиції; б)звичаї в) соціальні звички;4.національна психологія: а) національний характерб) національне почуття і традиції; в) національний темперамент.4. так званий ідеологічний аспект: а)ідеї;б)уявленняв) соціальні установки тощо.5.психологія менеджменту та маркетингу: а)групова; б) колективна; в) індивідуальна.