пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

31. Неокантіанство марбурзька і баденська школи.

Марбурзька школа неокантіанства.

Засновником цієї школи був Герман Коген (1842-1918). У цю ж школу входили Пауль Наторп, Ернст Кассірер, Карл Форлендер, Рудольф Штаммлер та інші. Так само, як і позитивісти, неокантіанці марбурзької школи стверджували, що пізнання світу є справою тільки конкретних, “позитивних” наук. Філософію в смислі вчення про світ вони заперечують як “метафізику”. Предметом філософії визнають тільки процес наукового пізнання.

Неокантіанці відкидають основне питання філософії, як “досадний спадок філософії”. Усі проблеми наукового пізнання вони намагаються вирішувати поза відношенням до об’єктивної дійсності, в межах однієї лише “спонтанної” діяльності свідомості. Неокантіанці відкривають поняття від дійсності, що ними відображаються і тлумачать їх як продукти діяльності мислення, що спонтанно розвиваються. Тому, як стверджують вони, що предмет пізнання не даний, а заданий, що він не існує незалежно від науки, а створюється нею, як якась логічна конструкція. Основна ідея неокантіанства в тому, що як вони стверджують, пізнання є логічна побудова, або конструювання предмета, яке відбувається за законами і правилами самого мислення. Ми можемо пізнати лише те, що самі створюємо в процесі мислення. З цієї точки зору істина – це невідповідність поняття (або судження) предмету, а, навпаки, відповідність предмета тим ідеальним схемам, які установлені мисленням.

Гносеологічні корені такої концепції полягають в роздуванні активної ролі мислення, його здатністю виробляти логічні категорії, в абсолютизації формального боку наукового пізнання, в зведені науки до її логічної форми.

Неокантіанці, по суті справи, ототожнюють існування речі з її пізнанням, вони підмінюють природу наукового картинного світу, об’єктивну діяльність – її зображенням у думці.

У сфері соціології представники цієї школи виступили проти марксистської теорії соціалізму, протиставляючи їй теорію “етичного соціалізму”, ідеї деякі диктатури проти пролетаріату вони протиставили теорію солідарності і співробітництва класів. Попередньою умовою соціалізму вони вважали моральне оновлення людства, говорячи, що соціалізм – це етичний ідеал, яким ми повинні керуватись, усвідомлюючи, що повністю цей ідеал принципово не здійснений. Звідси, власне, і випливала знаменита теза відомого в той час у Європі соціал-демократа Бернштейна: “Рух-усе, а кінцева мета – ніщо”.

Баденська школа неокантіанства.

Для представників баденської школи Вільгельма Віндельбанда (1848-1915) і Генріха Ріккерта (1863-1936) філософія в значній мірі зводилась до наукової методології, до аналізу логічної структури знання. На відміну від представників марбурзької школи, які намагались дати розробку логічних основ природознавства, буденні поставили центральним завданням створення методології історичної науки. Вони приходять до висновку, що в історії не існує закономірності і що тому історична наука повинна обмежитись тільки описом індивідуальних подій, що не претендують на відкриття законів. Для обґрунтування цієї ідеї Віндельбанд і Ріккерт установили принципове розмежування між “науками про природу” і “науками про культуру”, що базувалось на формальній протилежності методів, які, на їх думку, використовуються цими науками. Згідно з Ріккертом, природні науки користуються “генералізуючим” методом, який полягає у створенні загальних понять і формуванні законів. Але в загальних поняттях не міститься нічого індивідуального, а в індивідуальних явищах дійсності немає нічого загального. Тому закони науки не мають ніякого об’єктивного значення. З його точки зору, природознавство не має знання про дійсність, а навпаки, віддаляється від неї, бо воно має справу не з дійсним світом, а з світом абстракцій із створеними ним же самим систематичних понять.


08.06.2015; 14:00
хиты: 220
рейтинг:0
Гуманитарные науки
философия
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь