Платон — учень Сократа, продовжує розвивати ідеї свого вчителя щодо об’єктивності істи- ни і можливості досягнення істинного знання шляхом постановки запитань. Але Платон іде набагато далі — він створює цілісну філософську систему, в якій систематично охоплює всі розділи сучасної йому філософської думки. Платон заснував першу філософську школу — Академію, що проіснувала до кінця епохи еллінізму (VI ст. н.е.) Вчення про буття (ідеї). (Онтологія) В основі всіх речей і явищ світу лежать незмінні ідеальні сутності — ідеї (ейдоси). Саме ідея виступає тим спільним, що притаманне кожній речі певного виду (у всіх собак спільним виступає ідея собаки, у всіх різних дерев — ідея дерева). Саме вони і є істинним буттям. Платон стверджує, що всі речі, дані нам у відчуттях, є вторинними щодо ідей, походять від них, наслідують їх. Ідеї ж, як первинні сутності, осягаються лише розумом. Ідея виступає сутністю, причиною і метою речі. Така позиція називається об’єктивний ідеалізм. Ідеї впорядковані за родо-видовими відношеннями (ідея кицьки та ідея собаки підпорядковуються ідеї четвероногих тощо). Світ ідей містить лише благі ідеї, найвищою серед них виступає ідея Блага (у природному світі їй відповідає Сонце). Ідеальний і природний світ протистоять один одному як абстрактне — конкретному, оригінал — копії, сутність — явищу, благе — злому.
Людина. (Філософська антропологія) Людське тіло — смертне, душа — безсмертна. Душ багато, але не безліч, тому Платон стверджує метемпсихоз — переселення душ. Людську душу Платон уявляє як колісницю, що запряжена двома конями і скеровується візничим: чорним та білим. Візничий символізує ро- зум, чорний кінь — пристрасті, бажання та інстинкти, білий — благородство та вищі людські якості. Душа — частина світу ідей, в якому вона перебувала до народження. У світі ідей душа була причетна до істинного знання, та, втілившись у матеріальне тіло, вона забуває все баче- не. Тому єдиний спосіб отримати знання — це пригадування душею побаченого у світі ідей (анамнезис). Це пригадування досягається знаходженням проблисків ідей у чуттєвому світі через добро, красу, споглядання прекрасного та справедливі справи.
Пізнання. (Гносеологія) У діалозі “Теетет” Платон формулює означення знання — це підтверджене істинне пере - конання. Платон виокремлює три види знання: (1) Знання ідей — знання досконале, достові- рне; (2) Знання чисел і обгрунтованих за їх допомогою наук — близьке до достовірного; (3) Знання фізичних об’єктів, отримане через відчуття — удаване знання.
