Навчання - це різновидність діяльності людини, яка носить двосторонній характер: взаємодія викладача і учнів (одного чи колективу), що протікає в певних умовах (навчально-матеріальних, морально-психологічних, естетичних).
Процес навчання складається з двох процесів:
викладання (діяльність викладача),
учіння (діяльність учня чи колективу). Навчання не можливе без одночасної діяльності викладача і тих, кого він навчає, без їх дидактичної взаємодії, в результаті якої реалізується єдність навчального і особистісного впливу педагога, внутрішнього відображення цього впливу, виникненню самостійних бажань учня по оволодінню знаннями, вміннями, навичками, певними елементами вихованості І розвиненості. Процес навчання разом з тим не є механічною сумою процесів викладання і учіння: це неподільний процес, цільність якого випливає із спільних цілей викладання і навчання, в неможливості існування викладання без навчання.
Учіння - це власне навчальна діяльність учня. Це не лише оволодіння тим, що дає вчитель, і процес пізнавальної діяльності учнів, завдяки якій: учень усвідомлює мету навчання; розвиток і поглиблення потреб, мотивів; осмислення нового матеріалу; запам'ятовування, застосування, самоконтроль. Пізнавальна діяльність учнів стоїть у центрі навчання. Розрізняють учіння у вигляді предметів - практичної і інтелектуальної діяльності. Учіння передбачає одночасне здійснення двох процесів: нагромадження знань; оволодіння способами керування ними.
Акт засвоєння знань. Сприйняття - відображення в свідомості людини властивостей предметів і явищ, які діють в цей момент на органи чуття. Сюди входять не тільки дані безпосередніх відчуттів учня (зорових, моторних і ін.), але і дані його попереднього досвіду.
Осмислення, розуміння. Сприйняття обов'язково повинно переростати в осмислення і розуміння вивченого. На цьому етапі появляється певне відношення до вивченого, зародження переконання, міцне уміння доводити справедливість певних висновків. В результаті учень глибоко осмислює матеріал і впевнено оволодіває ним.
Узагальнення - виділення головного, загальних характерних рис предметів і явищ. Для цього треба: аналізувати факти і властивості; синтезувати їх певним чином, абстрагуватися від деталей і конкретностей, порівнювати їх значимість І робити висновки, які з деталей найважливіші. Цей процес протікає при активній допомозі і управлінні з боку вчителя.
Закріплення - здійснюється шляхом заучування основних фактів, визначень, зв'язків, методів доведення, шляхом узагальнення висновків, виконання письмових і лабораторних вправ спеціально направлені на закріплення, застосування і отримання знань.
