Після шиплячих (ж), ІчІ, ІшІ, ІджІ та [j] у сучасній українській літературній мові можуть чергуватися ІеІ з ІоІ у різних формах слова чи в похідних словах: четвертий - чотири, пшениця - пшоно (*пьшено).
У сучасній українській літературній мові після шиплячих та [j] можуть вживатися як фонема ІоІ, так і ІеІ: фонема ІоІ після шиплячих та [j] вживається перед складом з твердим приголосним, а також перед складом з голосними непереднього ряду ІаІ, ІоІ, ІуІ, ІиІ (з давйього ІыІ,
фонема ІеІ після шиплячих та [j] вживається перед складом з голосними переднього ряду ІеІ, ІиІ (з давнього И): честь, ніченька, джерело
Порушення чергування ІеІ з ІоІ після шиплячих та [j] спостерігаємо:
- за аналогією до тих іменників жіночого роду III відміни, де ІоІ в суфіксі -ост- виступає не після шиплячого: биіьшості. свіжості
- за аналогією до тих форм іменників, у яких фонема ІоІ після шиплячих стоїть перед твердим приголосним, у цій же позиції вона стоїть і перед м'яким приголосним: на чолі, на щоці, у пшоні, на бджолі (пор.: чоло. щока, пшоно, бдзісола);
- у прикметникових формах типу гарячої, б'їльшої. свіжої, гарячою, свіжою, більшою, де ІоІ виступає перед м'яким приголосним, за аналогією до великої, дорогої, молодої, де ІоІ вживається після інших приголосних;
- у дієслівних формах (І особа множини І дієвідміни) типу кажемо, хочемо, пишемо, знаємо, читаємо після шиплячих та ЦІ зберігається ІеІ перед твердим ІмІ за аналогією до форм II особи одного й множини цих самих дієслів: кажеіи, хочеш, пишешЗішєли^читасш;
- у дієприкметниках типу пе'чений, озброєний ІеІ вживається за аналогією до тих дієприкметників, у яких ІеІ стоїть не після шиплячих: населений, окреслений; аналогічні причини зумовили вживання ІеІ й у прикметниках та безособових дієслівних формах на -но: свяче'ний, пече'ний, смуше'вий. роже'вий, спечено; але в прикметниках із ненаголошеним суфіксом уживається в цій позиції ІоІ: грошовий, бойовий;
- у суфіксі -ечк- уживається ІеІ, бо наступний шиплячий був колись м'яким: ложечка, діжечка, книжечка; а також у суфіксах -енк(о), -ечок, -еньк(о), -енн(ий), -езн(ий): Кравченко, Наєнко, вершечок, краєчок, широченний, величезний; але за аналогією до слів типу садочок в окремих іменниках після Щ - -очок: гайочок, райочок, кийочок; ґ),
- не змінюється ІеІ на ІоІ після шиплячих у книжних і запозичених ^словах: жертва, жетон, ковчег, печера, чек, чемодан, чемпіон, шеф;
- у деяких словах ІеІ зберігається за традицією: кочерга, чепурний, черга, червоний, ^екати^ черпати, шепотіти, щедрий, щезати тощо (Жовтобрюх).
