Основні вимоги до мови офіційно-ділових документів — зрозумілість, чіткість, точність формулювань — спричинили використання в них простих, але досить поширених речень (простих ускладнених речень). Основним засобом їх поширення є однорідні члени речення.
Напр.:Суддя Конституційного Суду України має право витребувати від Верховної Ради України, Президента України, Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України, суддів, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим,(ст. 19 Закону України «Про Конституційний Суд України»).
Проте для легкості сприймання змісту в текстах офіційно-ділового стилю однорідні члени речення виділяють у пункти й підпункти, тобто використовують рубрикацію тексту.
Напр.:Повноваження судді Конституційного Суду України припиняються в разі:
закінчення строку призначення;
досягнення суддею шістдесятип 'ятирічного віку;
Кожен пункт подають з нового абзаца.В офіційно-діловому стилі однорідний ряд використовують передусім як засіб класифікації в статутах, положеннях, інструкціях, наказах, розпорядженнях, звітах, рідше в документах приватного характеру — розписках і дорученнях.
Пор.:Д Клименко Іван Петрович, (паспортні дані: ...), зобов'язуюся до 12 грудня 2001 року за власний рахунок виконати у квартирі Іванова Василя Миколайовича (за адресою...) ремонтні роботи, необхідні з моєї вини:
полагодити сантехнічний вузол, придбавши потрібні деталі;
покласти й полакувати паркет в усіх кімнатах та передпокої;
поклеїти шпалери в усіх кімнатах та передпокої.
У діловому, науковому і частково публіцистичному стилях однорідні члени речення використовуються переважно для створення різнотипних класифікаційних систем. Тут до однорідного ряду ставляться вимоги суто логічного характеру (дотримання цих вимог і є однією з характерних ознак названих стилів): Насамперед це вимога перерахування на якійсь одній підставі. Друга вимога: члени ряду повинні взаємно виключати один одного.
У науковому й діловому стилях мови прийменники при однорідних членах потребують особливої уваги в зв’язку з вимогами чіткості і прозорості викладу у цих стилях. Так, вимога повторювати прийменники перед кожним членом і ряду є обов'язковою: якщо ці прийменники неоднакові, а також якщо однорідні члени, навіть з однаковими прийменниками, ускладнені великою групою пояснюючих слів; якщо однорідні члени пов'язані повторюваними сполучниками; якщо однорідні члени речення зв'язані подвійними зіставними, а також розділовими і протиставними сполучниками; повторюються прийменники і тоді, коли автор підкреслює важливість змісту кожного з однорідних членів. Надто ускладнені речення з кількома включеними однорідними рядами важко сприймаються навіть тоді, коли вони побудовані правильно і відповідають усім поставленим вимогам.