пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

10.Роль невербальних засобів спілкування(міміка,жести,тощо)

Невербальні засоби спілкування є невід'ємною частиною усного мовлення. Словесний (вербальний) канал спілкування використовується для передачі інформації, невербальний - для "обговорення" міжособистісних стосунків, а в деяких випадках - замість вербальних.

          Людина рідко усвідомлює те, що її поза, жести і рухи можуть суперечити сказаному, тому варто постійно слідкувати за використанням невербальних засобів спілкування.

          Жінки більш чутливі, ніж чоловіки, цим пояснюється існування такого поняття, як жіноча інтуїція.

          Природа жестів вивчається, однак остаточно не визначено: жести є набутими чи природженими; генетичними чи культурно зумовленими. Однак до природжених жестів  відносять посмішку, сміх, бо навіть глухі й сліпі здатні посміхатися й сміятися. Генетичним є схрещення рук на грудях. Чудовим місцем спостережень за жестами, мімікою людей є прийом, ділова зустріч, вечір, переговори, засідання. Під час прийомів, які влаштовуються на міжнародних конгресах, симпозіумах та конференціях, гості пригощаються стоячи. Такі прийоми виконують важливу роль: вони дають можливість гостям краще познайомитися.

            Промовець, який під час свого виступу залишається нерухомим, справляє на слухачів враження неприродності. Потрібно враховувати, що жестикуляція, рухи тіла завжди загострюють увагу слухачів.

Якщо ж промовець не робить ніяких рухів, то увага слухачів послаблюється. Однак не слід зловживати жестикуляцією, можливо, навіть відучитися від деяких зайвих жестів. Жести мають супроводжувати й доповнювати усне слово у процесі ділового спілкування, але вони не повинні привертати до себе більшу увагу, ніж сама мова. Треба контролювати свої жести, уникаючи сторонніх неприродних жестів, які притягують до себе надмірну увагу.

          Не можна починати або закінчувати свою промову або розмову несподіваним жестом. Особливо недоречний жест на початку промови, бо ж не може в цей момент мати якусь підставу. Потрібно враховувати у процесі підготовки, що рухи м`язів обличчя, особливо навколо рота й очей, іноді яскравіше свідчать про настрій і характер того, хто говорить, ніж самі слова.

          Слухаючи, ми або схвально, або заперечливо хитаємо головою: за допомогою рухів голови ми виражаємо своє здивування, сумнів, презирство залежно від того, що нам розповідають. Варто звертати увагу на реакцію слухачів під час спілкування, оскільки міміка супроводжує нашу мову так само, як і жести.  Існує поняття особистої території (просторової зони), розміри якої соціально і національно обумовлені:

· інтимна зона (від 15 до 46 см). Людина охороняє її як власність. Дозволяється проникнути в неї тим, хто перебуває з нею в тісному емоційному контакті: члени сім'ї, родичі, близькі друзі. Радіус понадінтимної зони - 15 см;

· особиста зона (від 46 см до 1,2 м) простежується на вечірках, офіційних прийомах, вечорах тощо;

· соціальної зони (від 1,2 до 3,6 м) слід дотримуватися зі сторонніми людьми;

· громадська зона (більше як 3,6 м) спостерігається під час лекції між лектором та аудиторією.

Положення рук

Руки у певному положенні підтверджують ставлення до співрозмовника.

  “Закладання рук за голову” – ще один жест, що виражає перевагу.

  Схрещування рук на грудях у більшості випадків виражає психологічний дискомфорт, почуття небезпеки.

  Просте схрещування рук означає, найімовірніше, що співрозмовник зайняв оборонну позицію.

  Іноді, якщо бесіда проходить мирно і ніяких основ для конфронтації нема, схрещування рук на грудях може означати простий спокій і впевненість.

  Буває, що співрозмовник не просто схрещує руки на грудях, а ще і стискає пальці в кулаки. Це означає, що він налаштований агресивно.

Міміка

Міміка – це виразний рух м’язів обличчя, що відповідає пережитим почуттям і настроям. Будь-які зміни у виразі обличчя добре помітні і дуже часто показують найменші зміни внутрішнього стану людини. Найінформативнішим засобом невербального спілкування, найбільш достовірним і точним сигналом є очі. Залежно від напрямку погляду і характеру супутніх рухів значення цих сигналів розрізняється :

  • якщо співрозмовник підняв голову і дивиться нагору – він задумався;
  • якщо співрозмовник дивиться убік – він відноситься до вас без поваги, вашими пропозиціями він зневажає;
  • якщо погляд співрозмовника спрямований у підлогу – він відчуває страх і бажання піти.

 

Рукостискання

Рукостискання – одна із найпоширеніших форм вітання. Ним традиційно починається і закінчується будь-яка ділова розмова. Рукостискання використовується не тільки при вітанні і прощанні, але й у випадку укладення угоди, констатації взаємної поваги і довіри. Від виду рукостискання значною мірою залежить результат ділової зустрічі.

Розглянемо деякі характеристики рукостискання .

  Коротке і мляве рукостискання дуже сухих рук може свідчити про байдужність. Тривале рукостискання і вологі руки – ознака сильного хвилювання.

  Трохи затягнуте рукостискання в поєднанні з посмішкою, привітним поглядом і под. демонструє дружелюбність  Якщо ж обоє партнерів однаковою мірою відчувають один до одного почуття поваги і взаєморозуміння, то їхні долоні при рукостисканні знаходяться в рівному положенні (вертикальному). Таке рукостискання називається рівносильним.

  Про бажання тримати співрозмовника на відстані свідчить і рукостискання, при якому в долоню партнера лягають лише пальці.

  Чим більший ступінь довіри і глибина почуттів, тим вище те місце на руці співрозмовника, якого торкається ініціатор цього рукостискання. Рука на лікті – виражає більшу глибину почуттів, ніж рука на зап’ясті. Про самі теплі почуття свідчить ліва рука, що охоплює плече співрозмовника.

Посмішка

Посмішка – знак дружніх почуттів, прихильності до партнера. Посміхнувшись один одному при зустрічі, співрозмовники тим самим знімають напруженість перших хвилин і створюють підґрунтя для більш упевненого і спокійного спілкування.

Однак вона може бути не тільки дружньою, але й іронічною, глузливою, презирливою, запобігливою і т. д.

Посмішка не повинна суперечити ситуації спілкування, не повинна цілком розходитися з вашим внутрішнім станом.

У посмішці звичайно відбивається психологічний і фізичний стан людини. Якщо вона почуває себе добре, посміхається радісно, якщо вона почуває себе погано, посмішка на її обличчі виглядає стражденно. Урівноважена і вдоволена людина посміхається спокійною, безтурботною посмішкою.


18.12.2014; 22:13
хиты: 236
рейтинг:0
Гуманитарные науки
лингвистика и языки
классическая филология
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь