Звертання до співрозмовника на ім'я та по батькові звучить ввічливіше, ніж звертатись за допомогою займенників ти і ви.
Правила мовного етикету залежать від конкретної ситуації. За умови їх дотримання можливе змістове спілкування.
Мовний етикет – складна система мовних знаків, що спираються на моральні правила і вимоги, вказує на ставлення до ін. людей, так і до себе.(це сукупність словесних форм ввічливості,прийнятих у певному колі людей , у певному суспільстві,країні,без яких не обходиться жоден народ.
Перше враження про людину складається з того, як вона вітається. Тому, не залежно від настрою, потрібно вітатися завжди привітно. Загальна і мовна культура людини виявляється у вмінні вибрати доречну форму привітання чи прощання. (Вітання: “Доброго ранку!”, “Доброго здоров’я!”, “Слава Богу!”, “Здоровенькі були!”, “Привіт!” “Добридень“ “Здраствуйте!“. Прощання: “До побачення ”, “ Надобраніч ”, “До зустрічі”, Щасливо“, ”Бувайте здорові“, ”Прощавай“). Треба розрізняти слова прошу (відповідь на подяку) і прошу (звертання з проханням)(Звертання: “Вибачте будь-ласка ”, “Перепрошую, можна вас”, “Ви щось бажаєте ”, “Вітаю, як справи? ”). Щоб вибрати ф-му подяки, треба знати форми ввічливості, врахувати значення послуги, вік співрозмовника, характер стосунків, середовище. Відповідаючи на подяку можна сказати : «Немає за що», «Прошу». Є вибір і серед форм висловити прохання: «Будь-ласка» і т.д. (Подяка: “Дякую”, “Дуже вдячний ”, “Спасибі”).
