Офіці́йно-ділови́й стиль (ОДС) — функціональний різновид мови, який слугує для спілкування в державно-політичному, громадському й економічному житті, законодавстві, у сфері управління адміністративно-господарською діяльністю. Належить до виразно-об'єктивних стилів; виділяється найвищою мірою літературності.
Ознаки офіційно-ділового мовного стилю
1. Офіційно-діловий стиль ґрунтується на логічній основі. Найважливішим у ньому є послідовність і точність викладу фактів, документальність, об'єктивність оцінок, гранична чіткість, емоційно-експресивна нейтральність вислову.
2. Цей стиль відзначається суворими вимогами до лексики й фразеології (широке використання професійної термінології, канцеляризмів, абревіатур, відсутність діалектизмів, жаргонізмів, просторічних виразів, слів із суфіксами суб'єктивної оцінки тощо).
3. Діловий текст характеризується як рівнем стандартизації мови (вживання усталених словесних формул, значна частота повтору слів, зворотів, конструкцій), так і своєрідністю синтаксису (прямий порядок слів: підмет — перед присудком і якомога ближче до початку речення; означення — перед означуваним; додаток — після керувального слова; обставинні слова — якомога ближче до пояснюваного; вставні слова вживаються на початку речення тощо).
4. Високий ступінь одноманітності, стандарту форми, сувора регламентація розміщення та будови тексту.
Підстилі
1. Законодавчий — використовується в законотворчій сфері у вигляді Конституції, законів, указів, статутів, постанов тощо.
2. Дипломатичний — використовується в сфері міждержавних офіційно-ділових стосунків у вигляді договорів, конвенцій, протоколів, заяв тощо.
3. Юридичний — використовується в юриспруденції у вигляді актів, позовних заяв, протоколів, постанов, запитів, повідомлень тощо.
4. Адміністративно-канцелярський — використовується в професійно-виробничій сфері, правових взаєминах і діловодстві у вигляді офіційної кореспонденції, договорів, контрактів, заяв, автобіографій, доручень тощо.
Як і сам офіційно-діловий мовний стиль, його підстилі мають власну сферу застосування, межі якої визначаються метою й умовами ділового спілкування. Вони виступають засобом функціонування взаємозв'язаних між собою систем документації — цілісних утворень із певними специфічними рисами (система управлінських, адміністративних документів та спеціалізовані (галузеві) документаційні системи (банківська, юридична тощо).
Всім нам відомо, яке море ділових паперів існує на сьогоднішній день. Ця різноманітність визначає той момент, що жанри офіційно-ділового стилю мови практично не піддаються рахунку. Але виявити їх загальні закономірності все ж можна.
До них відносяться: договір, заява, наказ, постанова, довіреність, оголошення, довідка, законодавчі акти, документи різноманітного масштабу і значення і т.д. Всі вони характеризуються підкресленою логічністю викладу, відсутністю ознак емоційності, офіційністю і рясніють стандартизованими оборотами і мовними кліше, складеними з використанням старослов’янських оборотів і архаїчної лексики. Всі жанри офіційно-ділового стилю мови, крім інформаційної частини, мають певну форму заповнення ділової папери. Ця форма носить найменування реквізиту і є передбаченою ГОСТом. Тобто жоден з документів, що мають загальнодержавне значення, не може бути оформлений у вільному порядку. у кожного з них є стандартний вигляд, якому він суворо відповідав.
Реквізити, які мають жанри офіційно-ділового стилю закріплюються строго в певній частині аркуша паперу або на готовому бланку.
